З нагоди святкувань 400-ліття Крехівської обителі, Отці Василіяни прагнуть представити усім бажаючим, як давні, так і теперішні сторінки історії життя Василіянської обителі у новому проекті «Віртуальні мандрівки по василіянським святиням». Підготовлено тур за участі команди www.3dplus.com.ua.

Нещодавно, до дня міста Лева та Євро – 2012 було презентовано віртуальну мандрівку храмом Святого Андрія Первозванного. Наступні представлення василіянських святинь відбудуться:

18.06 – монастир Вознесіння Господнього та храм Святого Миколая (м. Золочів, Львівська обл.)
22.06 – монастир Різдва Христового та церква Пресвятого Серця Христового (м. Жовква, Львівська обл.)
25.06 – монастир та церква Святого Онуфрія (м. Львів)
7.07 – монастир Різдва Божої Матері (с. Улашківці, Тернопільська обл.).

Віртуально побувати у Крехівській обителі Отців Василіян можна за цим посиланням: «віртуальна мандрівка» (http://osbm.info/flashK/Tour_andr.html)

Додаток

Перша історична згадка про поселення Крехів датується 1456 роком. Монастир, за народними переказами, заснували Йоіл і Сильвестр наприкінці XVI ст. Вони оселилися у лісовій печері, а на верхів’ї скали збудували дві каплиці: Покрови і св. апостолів Петра і Павла. У першій половині XVII ст. цей монастир перенесли на місце, де знаходиться сучасний Свято-Миколаївський монастир ЧСВВ. Тут збудували церкву Пресвятої Тройці, дзвіницю св. Миколая, великий храм Преображення Господнього, допоміжні споруди, звели навколо монастиря муровані укріплення, викопали й наповнили водою глибокий рів, насипали вал. У цей період монастир мав свою друкарню, велику бібліотеку стародруків, іконописні й ремісничі майстерні. 1627 р. укладено для братії Устав монастирського життя, а 1628 р. Константинопольський патріярх Кирило І Лукаріс подарував монастирю св. Миколая грамоту на ставропігію.

Існує передання, що у вересні 1672 року, під час війни Польщі і Туреччини в монастирі розмістився загін козаків під проводом Івана Мазепи. Під час облоги монастиря один з оборонців влучив у татарського воєначальника, племінника хана Селіма Гірея. Вбачаючи в цьому злий знак, татари покинули мури монастиря. Та, щоб усмирити гнів хана й забезпечитися від нових нападів, монастир мусив сплатити немалий викуп.
У 1721-1737 роках замінено дерев’яні монастирські споруди на муровані.

Наприкінці XIX ст. з Добромиля до Крехова було перенесено новіціят, тому упродовж 1898-1902 років до монастиря добудували ще один корпус.

Крехів в кінці XIX ст. – на початку XX ст. був великим відпустовим центром. Тут відбувалися великі прощі на Благовіщення, Петра і Павла, Покрови, згодом і на св. Пасива, 11-літнього мученика IV ст., мощі якого подарував папа Лев XIII 1887 року. Та найвелелюднішими прощі були на празник Перенесення мощів святителя Миколая 22 травня.

1949 року радянська влада ліквідувала монастир. Крехівська обитель до 1990 року була і військовим штабом, і піонерським табором, і школою для осіб з особливими потребами. Лише 29 серпня 1990 року до Крехова повернулися отці-василіяни. Поволі Крехівська обитель знову повертає славу одного з прочанських, культурних і просвітницьких центрів Галичини.

Неподалік від монастиря серед лісу є джерело Божої Матері. За переказами, на цьому місці з’явилася Богородиця одній благочестивій жінці. Згідно зі свідченнями, вода має властивість не псуватися і дивним чином оздоровлює. Над джерелом споруджено капличку із фігурою Богородиці.

повідомив о.Йоаким Ковальчук, ЧСВВ