//

Археологи підтверджують, що Біблія – не вигадка

«Результати нещодавніх археологічних розкопок підтверджують історичну правдивість Святого Письма. Недавно було знайдено печатку, на якій вказано назву міста Вифлеєм і яка була виготовлена близько 2700 років тому», – про це в інтерв’ю для Vatican Insider розповів Сімоне Вентуріні, біблійний експерт та письменник, дослідник Секретних архівів Ватикану та професор біблійних наук у Папському університеті Святого Хреста.


Ізраїльські археологи знайшли печатку, яка містить найдавнішу згадку про місто Вифлеєм. Її вік становить близько 2700 років. «У Біблії згадується місто Вифлеєм. Тепер маємо доказ того, що в ті часи місто вже існувало», – заявляє ізраїльський археолог Елі Шукрон. Печатку довжиною 1,5 см було знайдено в місті Давида, на території, розташованій одразу за стінами Єрусалиму, де, як вважають, цар Давид збудував свій замок.


Професоре Вентуріні, наскільки важливою є ця знахідка, що стосується походження міста, де народився Ісус?


Для тих, хто звик «заперечувати» історичність Біблії, дуже легко аргументувати, що те чи інше місто, згадане у Святому Письмі, ніколи не існувало насправді. Особливо в Італії, де ЗМІ знають все про Белен чи Лігу чемпіонів УЄФА, але мало або нічого не знають про книгу, яка є основою європейської цивілізації. Це стосується і Назарету. Ще кілька років тому не було жодних доказів того, що місто існувало раніше третього століття нашої ери, але в 2009 році археолог Ярденна Александре розкопала сліди будинку, що датується 1 століттям, коли жив Ісус. Знахідка печатки на території археологічних розкопок поблизу Національного парку Єрусалиму є настільки ж важливою. Ймовірно, що таку печатку використовували для відправки податкової данини з Вифлеєму до царя Юди, що правив близько восьмого чи сьомого століття до нашої ери. На печатці є напис «l’shvat – bat-lechem – [l’mele]ch» (експерти пропонують таку інтерпретацію: «У сьомий рік правління короля був відправлений вантаж з Вифлеєму до царя в Єрусалимі»). Тут присутня перша небіблійна згадка про місто Вифлеєм. Тепер важко сумніватись в дійсному існуванні міста, в якому близько 6 року нашої ери народився Ісус, якщо є докази того, що місто існувало близько восьми століть до того.


Впродовж останнього часу  археологи продовжують доказувати автентичність та вірогідність Євангелій та Старого Завіту. Останніми, кому це вдалося, була група археологів під проводом проф. Юсефа Гарфінкеля, котрий викладає в Інституті археології  Єврейського університету Єрусалиму. Під час розкопок у місті Хірбет Кейяфа, на захід від Єрусалиму поблизу долини Ела, вони знайшли частини горщиків, каміння, металевих інструментів та предметів, пов’язаних із релігійними ритуалами. Яким чином ці знахідки часів царя Давида підсилюють історичність Біблії?


Група під проводом проф. Юсефа Гарфінкеля знайшла предмети, які можуть різко змінити поточне вивчення Біблії. Впродовж останніх десятиліть багато біблійних експертів почали ставити під сумнів існування організованого і соціально структурованого ізраїльського царства до восьмого століття нашої ери. Однак знахідка в Хірбет Кейяфа вуглецю, що датується 11-10 ст. до н.е. розбиває всякі сумніви, що в часи Давида і Соломона існували укріплені міста з визначеною структурою, які були частиною великого та стабільного царства. Більше того, той факт, що не було знайдено свинячих кісток чи скульптур божеств вказує на те, що походження монотеїстичної релігії в Ізраїлі є набагато давнішим, ніж вважають деякі експерти.


Яким чином можна порівняти це місце із описаним у Біблії часів царя Давида?


Археологічні знахідки у Хірбет Кейяфа допомагають нам краще зрозуміти архітектурні особливості єрусалимського храму. До того як проф. Гарфінкель розкопав «мініатюрні моделі» святилищ, що датуються за тридцять років до побудови храму, ми були змушені уявляти структуру храму лише на основі таємничого опису в першій книзі Царів (6-7). Тепер ж ми насправді знаємо, наприклад, як виглядали колони та деталі певних фризів. А після досліджень Ярденни Александре ми можемо відтворити конструкцію будинків у Назареті за часів життя Ісуса і побачити як міг виглядати будинок, в якому жили Ісус, Марія і Йосиф.


Археологія виступає «за» чи «проти» віри?


«За», оскільки вона надає логічності нашим відносинам з Богом. Це не є ідея, яку, принаймні для католиків, можна розвинути з тенденцій чи потреб часу. Віра в Єдиного Бога, котрий об’являє Себе людству є закоріненою у древній історії і нагадує нам, що Біблія є важливою для розуміння глибокої таємниці людства.