Сьогоднішня ж "L'Osservatore Romano" підкреслює, що II Ватиканський Собор став поворотному пунктом у світовій сфері комунікації та сприяв формуванню в ЗМІ відношення до так званої "релігійної інформації". Видання зазначає, що відносини між Церквою та журналістами були завжди складними. "Церква і ЗМІ часто мають різні цілі, між ними існує конфлікт стосовно загальних і приватних інтересів, і не завжди є взаєморозуміння щодо поглядів Церкви на вічність і актуальну ситуацію в світі", - відзначає "Osservatore".

Газета підкреслює, що інформація сьогоднішніх ЗМІ на релігійну тематику, на жаль, далека від стандартів, що склалися в 1960-ті роки, в процесі роботи Собору. Сьогодні, якщо ми хочемо знайти в ЗМІ правдиву інформацію, часто потрібно шукати її у спеціалізованій місцевій пресі. Потужні інформаційні мережі дають неповну інформацію, шукаючи виключно сенсацій, зазначає Ватиканське видання.

"L'Osservatore Romano" звертає увагу, що наприклад в Італії існує понад 3 тис. католицьких газет і часопів, серед яких 190 єпархіальних тижневиків, які публікують інформацію на професійному рівні, причому вона стосується як внутрішнього життя Церкви, так і питань суспільних.

"Якщо Церква хоче використовувати ЗМІ у своїй діяльності і бажає бути присутнім у сфері засобів масової комунікації - повинна добре зрозуміти, що ЗМІ діють в суспільстві сучасному", - підсумовує "L'Osservatore Romano".

Апостольська Столиця вирішила проаналізувати свої складні стосунки із  засобами масової інформації. Цим зайнявся головний редактор «L'Osservatore Romano» професор Джованні Марія Віан. До співпраці він запросив кардинала Джанфранко Равазі, голову Папської Ради у справах культури, двох італійських істориків, серед них Андреа Ріккарді, засновник Спільноти св. Егідія, і п'ять іноземних журналістів. Таким чином до італійських книгарень потрапила книжка, яка є результатом їхнього аналізу. Вона називається «Безперервна нитка – складні взаємини між Ватиканом і міжнародною пресою».

Редактор книжки професор Віан ще на початку нагадує, що у Ватикану не завжди були труднощі із засобами масової інформації. Був час, коли він мав добру пресу. Це було під час понтифікату Івана XXIII, який заробив репутацію «доброго папи», і під час ІІ Ватиканського Собору. ЗМІ знову відвернулися від Ватикану, коли Папа Павло VI розвіював ілюзії, створені Собором, особливо після оголошення 1968 року енцикліки «Humanae Vitae». Пізніше все тільки посилювалося – згадує головний редактор «L'Osservatore Romano». Зі спротивом ЗМІ упродовж майже всього свого понтифікату стикався Іван Павло II. Так є і з Бенедиктом XVI. Сьогодні контакт Церкви із ЗМІ додатково утруднює той факт, що засоби переказу налаштовані на відносно незначне повідомлення. Серед їхніх сьогоднішніх отримувачів щораз більше слабне воля до з’ясування та розуміння – наголошує професор Джованні Марія Віан.

За матеріалами: Radio Watykańskie / Ватыканскае радыё