Нещодавно, а саме п’ятого травня цього року, в стінах Теологічного інституту ім. Й. Більчевського (Брюховичі-Львів) пройшов  ХІІ-тий симпозіум з циклу «Філософія для теологів». І от вже 12 травня відбувся  ІІ-ий катехетичний симпозіум з загальною темою «З турботою про родину».

Початком цього дня була Свята Меса. Отримавши поживу духовну, а потім і тілесну, усі учасники та гості зібрались у приміщенні Теологічного інституту ім. Й. Більчевського. Усіх присутніх привітав директор вищезазначеного інституту отець-доктор Яцек Уліаш. Симпозіум проходив під керівництвом отця-доктора  Єжи Домбка (WZNoS KUL, Stalowa Wola, Польща). У своєму вступному слові о. Єжи зазначив, що проблема родини тісно пов’язана з проблемою провадження до Бога. Саме тому ця тематика є завжди актуальною, адже з вирішення проблем в родин випливає вирішення проблем керування людей до Бога.

Після короткого впровадження у тематику симпозіуму о. Єжи Домбек представив доповідачів першої часини катехетичної зустрічі. Ними були:

Отець-доктор хаб. Павел Монкоса (prof. KUL, Lublin-Radom, Польща): Моя родина – моє щастя;

Отець-доктор Олександр Бішко (Теологічний інститут ім. св. Й. Більчевського, Львів): Львівський літургічний рух – представники;

Доктор Магдалена Рушель (WZNoS KUL, Stalowa Wola, Польща): Комплекс Дафне – тобто мова про втечу від жіночності.

Отже, першим поділився своїм рефератом о. Павел Монкоса. У своїй доповіді отець зазначив, що останнім часом мало осіб вступають у подружній зв’язок, причиною чого назвав такі позиції, як:

    Брак зрілості чоловіків;
    Зависокі вимоги жінок, щодо свого обранця. (щодо цього пункту навів приклад жінки з новели «Дума» Генріха Сінкевича).

Також о. Павел вказав на той фактор, що багато осіб мають егоїстичні наставлення, але ж любов – це турбота про іншу особу, а не про себе, і достатньо дрібних щоденних її проявів.  Так, наприклад, певна організація проводила конкурс на найпрекрасніші слова, котрі може почути жінка. І виграла особа, котра, зателефонувавши, сказала: «Коли за вікном є темно, годинник показує третю годину ночі і чути плач дитини…чоловік говорить тобі: «Ти спи, кохана, я встану…» Також отець навів приклад жінки, котра, після засудження її чоловіка до в’язниці, виявила бажання піти разом з ним, адже у день шлюбу вони один одному обіцяли «бути разом, доки смерть нас не розлучить». А щодо дітей, то «якщо батьки не візьмуть дитину за руку і не приведуть її до храму – то хто ж це зробить. Ми маємо усвідомити молодому поколінню наскільки важливою є віра», - продовжував о. Павло.

Продовжуючи тематику виховання молодого покоління, слово було передано о. Олександру Бішко, котрий у своєму докладі про літургічний рух у Львівській архідієцезії наблизив слухачам постать о. Герарда Шмида – одного з найбільших діячів у цій галузі. О. Герард  Шмид народився 22.10.1885року в Крощченку Вижньому  у віруючій родині і був найстаршим з шістьох дітей. Коли перед ним повстало питання вибору життєвого шляху – о. Герард вибрав Львівську семінарію. Був вікарним священиком у Львівській Катедральній Базиліці, катехитом ІV чоловічого гімназія Яна Длугоша, а також капеланом сс. Кармелітанок Босих у Львові.  Пізніше був настоятелем парафії св.. Марії Магдалини у Львові. Власне саме о. Герард залишив по своїй смерті дуже великий скарб у вигляді різних публікацій на темі Літургії і літургійного виховання. О. Шмид акцентував на виховному характері Літургії. Підкреслював, що саме на ній має опиратися виховання християнина. Великий натиск покладав на потребі розуміння Літургії, а сама постава отця була насичена живими відносинами з Ісусом. І цим живим зв’язком він ділився з молоддю, парафіянами та усіма тими людьми, з котрими  була пов’язана його душпастирська діяльність.

«Як видно, церква римо-католицька в Україні переживає чергову молодість і має перед собою багато завдань. З кожним роком збільшується кількість вірних в наших храмах, а отже перед душ пастирями стоїть завдання, щоб виховати вірних до Літургії, а Літургія має виховувати вірних на добрих християн у повному розумінні цього слова. Впровадження реформ  літургічних відбувається повільно. Отже сягання до ідей і постановлень літургійного руху і праць о. Г. Шмида є необхідним і актуальним для нашої Церкви», –  закінчив свою доповідь о. Олександр Бішко.

Родинну тематику можна розглядати під різними аспектами. Про це свідчить наступний реферат  доктора Магдалени Рушель  Комплекс Дафне – тобто мова про втечу від жіночності.

Пані – доктор розпочала свій доклад з роз’яснення поняття «комплекси» як «підсвідоме почуття ницості, вини, заниженої самооцінки, котре виникає із зовнішніх чинників а також від порушень в емоціональному житті людини». Пані магдалена зазначила, що багато комплексів мають свої міфічні коріння, котрі пов’язані з історією життя античних героїв із специфічними рисами  їх особистості, прагненнями, аспіраціями, а також з їхнім нетиповим поглядом на реальність.

Дафне була донькою річного бога Пенеуша. Ця молода жінка мала відразу на чоловіків і тікала від закоханого в неї Аполлона,а у той момент коли він її наздогнав,то Дафне попросила свою матір Землю про допомогу, котрою було для неї перевтілення на лаврове дерево.

Аналізуючи психологію  Дафне, бачимо картину деяких молодих людей, котрі не є в повноті зрілі особистісно і неготові на зміну молодіжних мрій на більш відповідальні кроки. Часто такі люди розгублені, невпевнені, залякані. З такого внутрішнього браку зрілості і готовності до змін випливає замкненість і втеча перед новими життєвими закликами. При такому укладі світобачення людина, як вирішення питань, вибирає втечу, завдяки котрій не мусить ставати тим, ким не хоче.

Представлення комплексу Дафне розкрило ще одну складову частину тематики зустрічі.

Після цього реферату, на закінчення першої частини симпозіуму, був час на питання до доповідачів і обговорення тем почутих докладів ( що мало місце також і по другій частині симпозіуму). По невеликій перерві усі учасники знов зустрілись у конферанс-залі. На усіх чекала ІІ частина подорожі  «З турботою про родину».

Отець-доктор Єжи Домбек (WZNoS KUL, Stalowa Wola, Польща): чинники дезінтеграції сучасної родини;

Отець-магістр ліц. Анджей Русак (Sandomierz, Польща): педагогічна і катехетична роль музею, котрий є допомогою родині у католицькому і патріотичному вихованні потомства;

Отець-доктор Яцек Уліаш (ІТ, Львів): Патріотизм – його джерело та цінність.

Звісно, що неможливо докладно описати зміст кожного докладу, кожен по своєму є цікавий і збагачуючий. Отже, усі бажаючі будуть мати можливість ближче ознайомитись з повними текстами кожної доповіді після того, як вони вийдуть у друк. А це не за горами! Докладнішу інформацію буде подано пізніше.

с.М.Йоанна Асмік Єсаян
Джерело: www.itlviv.org.ua