«Римська традиція здійснювати священичі свячення у цю Четверту неділю Пасхи, неділю “Доброго Пастиря”, наповнена дуже багатим змістом, пов’язаним зі збігом між Божим словом, літургійним обрядом та Пасхальним періодом», – зазначив Папа Бенедикт XVI на початку проповіді, виголошеної у неділю, 29 квітня 2012 р., на Службі Божій в базиліці Святого Петра у Ватикані, під час якої він уділив пресвітерське рукоположення дев’ятьом дияконам, випускникам римських духовних семінарій. Зі Святішим Отцем співслужили кардинал-вікарій та єпископи-помічники Римської дієцезії, настоятелі дотичних семінарій та парохи новопресвітерів.

Свою назву ця неділя отримала від євангельського уривку, який читається під час Служби Божої, в якому Христос називає Себе Добрим Пастирем. «Постать пастиря, така важлива в Святому Письмі та, звичайно, дуже важлива для окреслення священика, здобуває повноту правдивості та ясності в Христовому обличчі, у світлі Таїнства Його смерті та воскресіння», – зазначив Єпископ Риму, коментуючи це читання.

Перша характеристика, яку нам пропонує уривок з Євангелії від Івана, це: «добрий пастир життя своє віддає за овець» (Ів 10,11). Папа вказав, що в цих словах бачимо вершину об’явлення Бога як пастиря свого народу, якою є Ісус, що помер на хресті та воскрес, переводячи з Собою кожну людину від смерті до життя. Ось чому в особі Ісуса збігаються образи і Доброго Пастиря і Первосвященика, що звершує жертвоприношення.

Прочитаний уривок з Діянь Апостолів розповів про свідчення святого Петра перед старшинами народу після зцілення кульгавого. «Петро з глибокою щирістю стверджує, що “Ісус є каменем, що був відкинений вами, але Який став наріжним каменем”, і додає: “нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися” (4, 10-11)», – вів далі Бенедикт XVI, пояснивши, що ці слова вказують на пасхальний досвід Ісуса, Який, відкинений провідниками Свого народу, став основою нової святині, початком нового Божого народу. Друге ж читання, почерпнуте з Першого Послання святого Івана, говорить про плід Христової Пасхи, про те, що кожен з нас став справді Божою дитиною. І кожному з нас відкритий шлях до оглядання Божого обличчя.

«Дорогі кандидати до свячень, це туди Добрий Пастир бажає вас привести! Це туди священик покликаний вести вірних, ввірених йому: до справжнього життя у повноті», – підсумував ці читання Святіший Отець, пригадуючи, що Христос тричі повторює, що «добрий пастир віддає своє життя за овець». «Біблійна постать царя-пастиря, головним завданням якого є управляти Божим людом, зберігати його єдиним та провадити його, уся ця царська місія, цілковито здійснюється в Ісусі Христі через жертовний вимір, через жертву Його життя», – додав Бенедикт XVI, зазначаючи, що на цю перспективу зорієнтовані також обряди свячень, через які «священик є тим, хто в особливий спосіб занурений у таїнство Христової Жертви, через глибоку особисту єдність з Ним, для того, щоб продовжувати Його спасенну місію». Здійснювані чинності наголошують на тому, що для священика «щоденна відправа Служби Божої не означає звершення ритуальних функцій, але – сповнення місії, яка глибоко та повністю заторкує його існування в єдності з Воскреслим Христом в Його Церкві, яка продовжує здійснювати відкупительну Жертву».

Папа наголосив, що цей євхаристійно-жертовний вимір невіддільний від пастирського та становить осередок істини та спасенної сили, від яких залежить успішність будь-якої діяльності. «Проповідування, діла та жести різного характеру, які Церква здійснює через свої численні ініціативи, втратять свою спасенну плідність, якщо зменшуватиметься служіння Христового Жертвоприношення. А воно довірене висвяченим священикам», – наголосив Бенедикт XVI, побажавши, щоби це Боже слово просвітлювало все життя нововисвячених. «І коли тягар хреста ставатиме важчим, знайте, що це – найцінніший час для вас та людей, довірених вам: тож, з вірою та любов’ю відновляючи своє “так, з Божою допомогою цього бажаю”, ви співпрацюватимете з Христом, Верховним Первосвящеником, пасучи Його вівці, може навіть ту одну, яка загубилася, але задля якої на небесах діється велика радість», – сказав на завершення Папа.

Джерело: Радіо Ватикан