"Підписуючи конкордат, Святий Престол використовує юридичний інструмент для того, щоб гарантувати віруючим правову безпеку та безпеку діяльності", - зазначив кардинал Жан Луї Торан, голова Папської ради з міжрелігійного діалогу, у статті в сьогоднішній "L'Osservatore Romano". Коментуючи нову книгу архиєпископа Діжона Ролана Мінерата "Відносини між Католицькою Церквою і державами. Два століття конкордатів, 1801-2010 р. ", кардинал Торан зазначив, що автор показує переваги системи конкордатів, яка сприяє контактам між Церквою та державами, поважаючи при цьому їх особливості. "Дійсно, з перших століть Католицька Церква не могла не співпрацювати зі світськими владами і не рахуватися з ними, адже кожен індивідуум є одночасно і громадянином, і віруючим", - пише кардинал Торан. За словами єрарха, велика кількість укладених конкордатів, особливо протягом останніх 30 років, показує їх ефективність у регулюванні публічного здійснення культу, а також у сприянні діалогу між світською і церковною владами.

Кардинал Торан зазначає, що історичний аналіз дозволяє побачити, як поняття "досконале суспільство", запропоноване Церквою і навчанням II Ватиканського Собору про релігійну свободу, поступово привели Церкви і держави до вдосконалення своєї юридичної спадщини. "Церква не шукає привілеїв, але хоче по-справжньому здійснювати свою духовну владу в рамках правової держави і сприяти повазі до прав людини", - зазначив єрарх. Він підкреслив, що слово "конкордат" походить від латинського "concordia», що означає "згода". Ця згода, за словами кардинала Торана, повинна існувати, адже держава і Церква "знаходяться на службі особистому і суспільному покликанню одних і тих же людей".

За матеріалами radiovaticana.org