//

Феміністичні абортні фортелі

Колись можна було мати враження, нібито закон про аборти є певним кроком до викорінення цивілізаційного варварства. Однак неможливо заперечити, що він нищить життя щораз то більшої кількості дітей. Ба більше, з нього тішаться прихильники абортів, які вже десятки років тому придумали, як переробити так звані «винятки» не просто на хвіртки, а на широкі брами до масового дітовбивства.

 

Стратегією проабортних діячів є розширення юридичних меж припустимих абортів.

 

Американські феміністки виклали перевірену і вдалу стратегію, використану у США перед легалізацією абортів. У тих штатах, де тоді існували закони, що дозволяли аборт у разі загрози життю або здоров’ю жінки, забороненого вчинку або деформації плоду, використовувалися різні способи, щоб потрапити в ці дозволені законом категорії.

 

Примус і звинувачення

 

Ключ до успіху – знайти проабортного лікаря, готового використати будь-який привід, або ж такого, який дав би себе обдурити. Деякі вигадані способи були настільки серйозними, що небагато хто міг їх проігнорувати. Феміністки навчали жінок не тільки того, як примусити лікаря зробити аборт, але також і як їх звинувачувати й подавати до суду на тих, хто не захотів піддатися на примус. Брак рішучих дій у напрямку впровадження повного захисту життя плоду з боку тих лікарів, які воліють стояти осторонь, може коштувати навали саме таких процесів.

 

Вдавання ґвалту

 

Першим фортелем було використання зґвалтувань (до речі, використовуваних як коронний аргумент проти повної заборони абортів). Погляньмо, чому це служить насправді. За порадою, після складення фіктивної заяви до поліції, потрібно було порадити поліцейському відіслати жінку на обстеження до вибраного нею самою лікаря. Існує імовірність, що чесний поліцейський, турбуючись про мінімалізацію страждань жінки, погоджується на таку пропозицію. Цю тактику описано у найменших подробицях. Феміністки заохочували також кидати підозру на чоловіків, які викликали в місцевому суспільстві найбільшу відразу – аби викликати до себе співчуття. Ця стратегія може обернутися браком довіри до істинності зґвалтувань, що, врешті-решт, послужить не на користь жінкам.

 

Вдаване кровозмішення

 

Феміністки не відступили навіть перед тим, щоб кинути тінь підозри у зґвалтуванні на реальну особу з родини. Вони радили звинуватити в цьому старшого дядька, який колись образив жінку, відмовив її чоловікові у позичці або дозволив собі грубий жарт на сексуальну тему. Феміністки вважали також, що такі історії цікавлять громадську думку, а особливо законодавців, які охочіше вислуховують безпорадну жінку в складному становищі. Законодавчий виняток, який дозволяє робити аборт у разі скоєння забороненого вчинку, яким є кровозмішення, феміністки сприймають як звичайну лазівку в законодавстві (loophole).

 

Вдавання психічної хвороби

 

Цю стратегію радили феміністки США, які в часи заборони абортів організували «послуги» за кордоном. На їхнє переконання, симуляція психічних захворювань була дієвим методом «дармового» аборту (за кошти платників податків). Вони навіть уточнювали, що треба розповідати про сексуальний потяг до дуже дивних чоловіків, аби викликати огиду психолога або психіатра і підштовхнути його уяву до того, хто міг би бути потенційним батьком зачатої дитини. На початок розмови феміністки радили розповідати про регулярні запаморочення, які з’явилися вперше після того, як у туалеті були втоплені новонароджені кошенята. Це мало переконати лікаря в повній відсутності материнського інстинкту, який повинен проявитися у вагітної жінки. Хоча у Штатах цей метод приніс свої плоди, феміністки застерігають жінок, що результативне вдавання психічної хвороби може для них обернутися, наприклад, забороною виконувати певну роботу або втратою батьківських прав у разі розлучення.

 

Погроза самогубства

 

Якщо спосіб примусити до аборту, вдаючи психічну хворобу, не спрацював, то можна продемонструвати нахил до самогубства, радили жінкам феміністки. З огляду на серйозність справи, лікарі мають серйозно поставитися до заяви. Для кращого ефекту можна додати погрозу накласти на себе руки або поєднати цей фокус із заявою про кровозмішення.

 

Симуляція викидня

 

Феміністки, які готували жінок до «викликання місячних» за допомогою спеціального пристрою, описали історії жінок, які вдавали перервану вагітність у 1960-х. В опублікованих порадах викладалося, як саме поводитися в лікарні і що казати. Жінкам також радили дуже уважно розглядатися довкола, помічаючи різні лікарські промахи, аби чимскоріше подати на лікарів до суду. Хоча з того часу техніка розвинулася серйозно і вдати викидень стало набагато важче, феміністки й надалі намовляють жінок «імпровізувати і бути креативними».

 

Лікаря за помічника

 

Ще одна проабортна діячка написала, що лікар, який симпатизує жінці, що домагається аборту, може викликати «невеличку кровотечу», аби її прийняли до лікарні на «вичистку», тобто на завершення розпочатого в такий спосіб аборту. Авторка пише, що по всьому світу там, де аборти ще нелегальні, справу залагоджують саме в такий спосіб.

 

Хвороби, які мають потенційну загрозу для дитини Ще одним фортелем, описаним абортмахерами, є вигадування хвороби, яка може загрожувати формуванню плоду (наприклад, краснухи). Хоч це перевіряється лабораторними аналізами, однак вони недешеві, отож лікарі можуть не виявити охоти перевіряти слова жінки, надто якщо лікар прихильник абортів.

 

«Сестри-конспіраторки»

 

Варто нарешті сказати правду: за всі постабортні ускладнення, зокрема за випадки абортів, вчинених жінками самостійно, відповідальність лежить також і на феміністках, які представляють аборт як звичайну процедуру і рекламують абортивні методи. Феміністки США, звертаючись до жінок «сестри-конспіраторки», намовляли їх вводити в оману лікарів, що теж не може принести користі здоров’ю. З викладеного вище випливає, що наявність так званих абортних винятків не має сенсу і є проявом наївності законодавців. Феміністки ревно трудяться, аби перевести аборти на державне фінансування і примусити кожного лікаря робити аборти під страхом суду. Тільки введення повної заборони дасть ясну юридичну ситуацію і стримає лавину судових процесів. Аборти ніколи не зникнуть, але боротися з ними можна і треба, щоб обмежити розміри явища.

 

Джерело: CREDO