Семінарійне Братство «Введення в храм Пресвятої Богородиці» в часі Великого Посту проводитиме місійні поїздки теренами Львівської Архиєпархії.

Одним із пріоритетів діяльності семінарійного Братства є місійна діяльність на теренах єпархій УГКЦ у Центральній і Південно-Східній частині України, цим напрямком займається одна із секцій організації.

Цього року управа Братства на чолі зі своїм духівником вирішила до традиційних Різдвяних і Пасхальних Місій на Сході додати також Місії на теренах Львівської Архиєпархії в часі Великого Посту.

Про мету і спосіб проведення цих місій читайте в інтерв'ю з отцем Орестом Демком, віце-ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, духівником семінарійного Братства «Введення в храм Пресвятої Богородиці».

Отче, одним із сегментів діяльності братства є місійна діяльність. Нещодавно у Братстві з'явилася ідея поширювати цю діяльність на парафії Львівської Архиєпархії. Розкажіть про цю ініціативу.

Справді, організація місій на Різдво і на Пасху, а також, частково на літо, є однією з прерогатив діяльності Братства. Загальновідомим є, що такого роду діяльність є постійною. Однак, мало хто знає про процес організації місій. Його часто не видно, але він є дуже важливим. В цьому процесі виникають ті чи інші труднощі, які треба долати. Однією з них є пошук коштів. Адже аби відправити навіть одну групу студентів на місії потрібна порівняно велика сума. Ми ніколи не просимо коштів у тих парафій, куди братчики їдуть, бо розуміємо контекст. Ми стараємося за допомогою добрих людей, за допомогою деяких священиків, парафій, самі шукати кошти на те, щоби ці поїздки організувати. Богу дякувати, з Божою поміччю, ми завжди, попри різні перипетії доходили до доброго завершення.

Ініціатива, яка нуртує на братстві ось уже кілька місяців – спробувати трошки по-іншому підійти до цього питання. Ми хочемо зробити… Назвімо це: «Місії задля місій». Що це означає? Ми хочемо провести місію тут, в Галичині. Там, де може сягнути наш час та наші можливості, для того, щоби забезпечити  місії на теренах Східної і Центральної України. Сподіваємося, що це частково допоможе нам розв’язати ту фінансову складову.

Як ми це бачимо? Ми б хотіли, зокрема під час Великого Посту, робити виїзди невеликих груп семінаристів на парафії з конкретною духовною програмою. Можливо це буде Хресна Дорога, можливо  Вервиця з розважаннями, але такого плану Великопосного. Ми розраховуємо з такою програмою їхати на парафії, і при такій нагоді просити людей про збірку на Пасхальні місії. Одразу ж хочу наголосити, що нами  керує  не стільки бажання досягти певного фінансового «успіху» (бо з досвіду знаємо, що Господь і без цього благословить і допоможе. Тут маємо надію найперше на Бога, що ця складова буде полагоджена) але тут є набагато більші сподівання. По-перше це дасть змогу у нашому, семінарійному середовищі залучити до організації місій більшу кількість студентів. Знаємо, що не кожен може під час вакацій поїхати на місії, але принаймні в такий спосіб до них долучитися. Студент, який поїде на ці «місцеві» місії розуміє, що своєю працею долучиться до тих місій, які будуть на Пасху. По-друге, ми хочемо донести до тих парафій, куди нам вдасться приїхати, інформацію про ці «великі» місії. Маємо надію, що через такі розповіді «наші», галицькі парафіяни матимуть більшу свідомість про ті парафії, які є поза Галичиною, про їхні потреби, і про те, як вони можуть до допомоги цим парафіям долучитися. Хай навіть через цю «вдовину лепту» , але вони зможуть долучитися до духовного зросту на парафіях, які є далеко і яких вони ніколи не бачили. А по-третє, ми хочемо, щоби вся ця діяльність, ця «місцева» місія була, зрештою просто молитвою, жертвою за успіх пасхальної місії. І, в останню чергу, сподіваємося, що ці місії принесуть певну можливість матеріального забезпечення поїздок на Схід. Якщо вдасться за допомогою цих пожертв бодай оплатити квитки, а в ідеалі й закупити певну літературу чи релігійну атрибутику для тих теренів. Але же раз повторюю, що в цьому задумі фінансова складова не є на першому плані. Якщо на тій чи іншій парафії збірка буде дуже малою, ми ніколи не скажемо, що ця поїздка була неуспішною, бо важливою є молитва, є праця і жертва, і ми знаємо, що Господь буде цю працю благословляти.

Чи є вже конкретно розпрацьована певна структура місій? Якщо так, то на чому буде робитися наголос: виключно на молитві, чи також і на проповідуванні семінаристів?

Зараз над створенням схеми цих місій працює робоча група. Можливо буде кілька варіантів. Як я вже казав, що це буде Хресна Дорога, або Вервиця з розважаннями, але очевидно, що буде гармонійне поєднання різних факторів. Ми братимемо за основу цих розважань або тексти Святого Письма, або твори певних авторитетних авторів (головно – твори про Піст, про Хресну жертву Спасителя), те, над чим й потрібно розважати у Великий Піст. Я наголошував також на тому, аби у цій групі було особисте переосмислення. Ми прагнутимемо, щоб це було переповідання живого досвіду життя з Христом. Це не буде молитовна програма, яка складається суто з компіляції вже готових текстів. У програму цієї поїздки студенти також вкладатимуть себе. Вагомим елементом буде також релігійна музика. Ми хочемо, щоби в кожній групі було по кілька братів, які гарно співають, щоби ця місію відбулася, наскільки це можливо, «у всій красі», щоб вона була глибокодуховною , а також і красивою як це й можуть зробити студенти Семінарії.

Наскільки широкою буде географія цих поїздок?

Наразі ми не маємо конкретного плану. Мабуть пропонуватимемо ці місії знайомим священикам, всім, хто ними зацікавиться.

Маю надію, що кожен, хто захоче попрацювати і пожертвувати себе в контексті цих місій, матиме таку можливість. Сподіваюся, що буде стільки парафій, скільки ми зможемо відвідати.

В контексті розмови Ви згадали, що ці «локальні» місії будуть своєрідною «промо-акцією» місій глобальних. Хоча не секрет, що місійних наук всерйоз потребують і вірні Галичини. Попри це, наші парафіяни почасти впевнені, що мають дуже високу релігійну освіченість, і жодних наук вже не потребують. В цьому контексті виникає питання: наскільки ці місії будуть сприйняті нашими вірними?

Скажу так: Я переконаний, що ми будемо йти до потребуючих. Що маю на увазі? Я переконаний, що ці місії дуже потрібні в нашому контексті. Я переконаний, що в Галичині цього не є забагато, далеко не забагато. Подібних подій, акцій не є багато. Показником цього є те, що наші студенти вже їздять по парафіях в часі посту з певними програмами, але це є дуже локально. Надіємося, що коли ми запропонуємо готову програму парафіяльним священикам, то це матиме успіх. Бо рідко у самих парохів є така місійна програма, а коли є, то вони просять семінаристів до помочі. У випадку, коли ми матимемо готову програму, вірю, що парохії відгукнуться на цю ініціативу охоче. До того ж, про такі поїздки наших студентів завжди є дуже добрі відгуки.

Ви говорили, що в основі місій лежатиме молитовний, а також мистецький аспект. Попри це, чи буде все-таки у наших семінаристів карт-бланш на проповідування?

Не можу сказати у відсотковому відношенні (усміхається – В.М.), бо це залежить від того, які групи будуть сформовані. Однак, якщо в групах будуть студенти старших курсів, то знаємо, що ректорат Семінарії дає їм благословення на «самостійну» проповідь. В залежності від складу групи будемо думати над тим, хто чим може долучитися до її діяльності. Студенти молодших курсів зосередяться на певних готових текстах, і безумовно, на співі, а якщо в якійсь групі буде студент старших курсів, то, безумовно, матиме простір для особистої проповіді. Наразі ми працюємо над схемою місій, а за тиждень-два (інтерв’ю проходило два тижні тому) вже будемо безпосередньо вирішувати участь кожного студента у загальній справі.

Чи будуть ( і  якщо будуть, то в якій мірі) залучатися до цих місій отці-настоятелі Семінарії?

Особисто я, як духівник братства, маю намір долучатися (усміхається – В.М.) наскільки вистачить моїх фізичних сил. Я ще не запрошував до співпраці нікого з наших священиків, але така думка витає. Я маю надію, що в разі потреби отці долучаться. Однак у цих групах священик не буде ключовим. Ми хочемо, аби групи були самодостатніми. Попри це, кожна група буде діяти на парафії «під покровом», з благословення і під керівництвом  місцевого пароха.

Синтезуючи все сказане вище, чи могли б Ви виокремити мотто цих місій?

Мені на думку не приходить нічого іншого, окрім фрази, яка вже була сказана. Чомусь вона мені здається найбільш доречною: «Місії задля місій», і нехай поясненням буде все те, що ми говорили перед тим. Ми робимо цю місію тут, для того щоб забезпечити духовно і молитовно ту місію, яка буде на Пасху.

Розмовляв
Володимир Мамчин,
Медіа-Центр ЛДС

P.S. Отець Орест і братчики з великою надією пропонують свою присутність на місіях у час Великого Посту всім бажаючим парафіям. Ласкаво запрошуємо отців-парохів зголошуватися до отця Ореста у разі бажання запросити семінаристів на свою парафію для проведення місій.

Тел. 0674364520 e-mail: demkorest@yahoo.com

Джерело: www.ugcc.lviv.ua