//

Глава УГКЦ: хто сьогодні віддав Богові своє життя, завтра нічого йому не бракуватиме

Всесвітліші, Всечесні отці,
Преподобні сестри і брати,
шановні працівники і викладачі цього університету,
дорогі студенти,


Христос Раждається!
Найперше я хочу дуже подякувати Господу Богу за те, що можу бути сьогодні тут разом з вами. Я спеціально просив, щоби ми сьогодні мали формат такої домашньої Літургії без лишньої напищеності, щоби разом з вами сьогодні я мав можливість випросити у Господа Бога всіх благословень, які ви потребуєте для нового семестру, бо я знаю, що ви щойно в понеділок повернулися з канікул і починаєте новий період нелегкої праці.


Особливо хочу привітати людей з моїх сторін, які приїхали з центральної, східної, південної України і беруть участь у тому вишколі управителів неприбуткових організацій, які кожного року організовує наш університет, тому своїх людей особливо щиро сьогодні тут між нами вітаю.


Ми чули у сьогоднішньому Євангелії дуже цікавий текст, який умовно можна поділити на дві частини. В першій частині Христос нам говорить про книжника, який мабуть багато книжок прочитав, багато всього знав. Книжник – це був справді учений ізраїльського народу, але, описуючи поведінку того книжника, каже Христос: стережіться такої поведінки. Чому? Тому, що у своїй праці у тих книжках він не шукав Божого слова, а він шукав слова людського, шукав слави серед людей, почестей, а, каже Христос, більше того, він поїдав доми вдовиць, багато молився на показ, очевидно, щоб люди про нього гарно говорили, але каже: він прийме тяжкий засуд.


А в другій частині ми чуємо про відому, мабуть, вам подію про вдовині лепти, але ми чомусь, читаючи цю розповідь Христа, ніколи не дочитуємо уважно до кінця. Бо Христос не так зосереджує нашу увагу на те, скільки пожертви на храм дала ця вдова, але каже, що вона віддала усе, що мала, увесь свій пожиток. Це означає, що вона Богові віддала своє власне життя. Але цим актом, актом релігійним, актом богопочитання вона, можливо, набагато глибше розуміла, ким є Бог Ізраїля, ніж цей книжник, тому що вона знала, що все те, що вона має, її життя, є у Божих руках, від Нього походить. І тому все те, що вона отримала від Нього, не вагаючись, Йому назад віддала, бо знала, вірила, що завтрашній день з усіма потребами є в Божих руках.


Хто сьогодні віддав Богові своє життя, завтра нічого йому не бракуватиме. Господь Бог те життя дає, давав і буде давати своєму сотворінню, своєму віруючому і віруючій особі.


Сьогодні я хочу цим Божим словом особливо звернутися до наших богословів. Хочу вам сказати, що тут, в нашому університеті, ми справді маємо найкращу школу богослов’я у цілому пострадянському просторі, але ми маємо спокуси, подібно до цього книжника. Ми часом маємо спокусу оцінювати працю наших богословів по тому, що інші про них кажуть.  Скільки публікацій вони написали, скільки їх цитують у сьогоднішніх наукових різних семінарах чи інституціях і тому часом, до певної міри впадаємо в ту саму спокусу оцього книжника. Але я хочу щиро подякувати нашим богословам за те, що вони не прагнуть поїдати доми сиріт і вдовиць, а, відважившись віддати своє життя богословській науці, вони справді принесли Богові оцю вдовину лепту. Вони віддали Йому весь свій прожиток. Бо той, хто не пережив у власному житті пасхального таїнства – втратити і віднайти, віддати все і отримати від Бога все – той до кінця не розуміє і не знає Того, про Кого богословствує, Того, про Кого говорить.


Тому сьогодні я хочу, з одного боку, підкреслити важливість існування і цього університету, і цієї богословської школи для нашої Церкви. І хочу заохотити вас не падати у спокусу книжника, але з усією силою Божого слова будувати і нашу Церкву, і наше суспільство у тому покликанні, до якого покликав вас Господь.


Я теж хочу подякувати студентам, які справді довірили своє життя і своє майбутнє цьому університету, і що є тут сьогодні з нами, тому що ви є наша надія і майбутнє нашої Церкви.


Нехай Господь Бог вас щедро благословить у цьому новому семестрі. Не бійтеся різних крикунів і критикантів – ви є дорогою перлиною на короні нашої Церкви і нехай ця перлина сяє на всю Україну і на цілий світ. Амінь.
Христос Раждається!     

 

розшифрування "Католицького Оглядача"