Про потребу справедливості та милосердя до тих, хто страждає хворобою Хансена наголосив архиєпископ Зигмунт Зімовські у своєму посланні з нагоди 58-го Всесвітнього дня допомоги хворим на проказу, що відзначається останньої неділі січня. Голова Папської ради у справах душ пастирства хворих та охорони здоров'я зазначає, що хоча проказа вже рідше призводить до смерті, все ж продовжує створювати соціальну ізоляцію. Заражені мікобактеріями Хансена часто ще не мають діагнозу, аж поки на тілі не з’являться постійні пошкодження. З іншого боку, людям, які вже перехворіли, проте є покаліченими, важко повернутися в суспільство і знайти роботу, щоб прогодувати себе і сім'ю. Треба правильно інформувати населення, щоб усі зрозуміли, що такі люди вже не є заразними.

Архиєпископ Зімовські відзначив мільйони людей, які, як медичні працівники чи волонтери, підтримують тих, хто страждає хворобою Хансена у всьому світі. Особливу подяку він висловив фонду Рауля Фоллеро. Ще близько 60-ти років тому, з ініціативи засновника цього фонду, почали відзначати день допомоги прокаженим. Голова Папської ради у справах душпастирства хворих та охорони здоров'я нагадав про постійний внесок Церкви щодо турботи про прокажених. Він згадав такі постаті, як канонізований близько року тому бельгійський місіонер на Гаваях, св. Даміан де Вестер та бл. Іван Бейзим, апостол з Мадагаскару. Він посилається на слова Івана Павла II, сказані дев'ять років тому під час беатифікації польського єзуїта: "Благодійність бл. Івана Бейзима була вписана в його головну місію:нести Євангеліє тим, які його не знають. Це найбільший дар милосердя - провадити людей до Христа, допомогти їм пізнати і випробувати Його любов".

За матеріалами Radio Watykańskie