//

«Явище евтаназії, тобто суїциду Церква засуджує…» – о. д-р Ігор Бойко

Під терміном «евтаназія» розуміють бажання смерті з метою уникнення болю чи страждання, причиною котрого є хвороба. Сам термін «евтаназія» присутній у багатьох культурах світу.

 

Про це розповів о. д-р Ігор Бойко, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, керівник Школи біоетики УКУ, 22 грудня 2011 року під час вебінару УГКЦ «Моральна оцінка явища евтаназії».

 

За словами о. Бойка, у Греції, зокрема, частіше використовували спроби суїциду тоді, коли особа вважала, що її життя може бути тягарем для неї чи для інших. Тому така людина закінчувала життя самогубством, випиваючи отруту чи перерізаючи собі вени.

 

«У Японії у неврожайні роки старші люди, щоби не бути тягарем для своїх родичів, воліли відходити у самотні місця, де вони замерзали чи помирали з голоду, у такий спосіб рятуючи життя своїх рідних і близьких, – пояснив о. д-р І. Бойко.

 

У середньовіччі в праці англійського філософа Френсіса Бекона сказано, що евтаназія може означати медичне втручання зі сторони лікаря в тих обставинах, коли лікар усвідомлює, що захворювання неможливо подолати іншим способом, не маючи відповідної медицини.

 

Сьогодні багато країн світу (Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Індія, Люксембург, Бельгія, Швейцарія) після багатьох обговорень прийняли дозвіл на пасивну евтаназію – це тоді, коли пацієнт залишається без ліків, котрі йому необхідні. Багато років в США та Європі активно обговорюється питання, пов’язане із заповітом життя. У США лікар-патологоанатом Джек Каворкян, якого називають «лікар смерть», допомагав людям здійснювати самогубство за допомогою введення смертельних ін’єкцій. У світі дискутують щодо евтаназії новонароджених дітей з фізичними і психологічними вадами, коли батьки вирішують, що не хочуть мати таку дитину. «Це є виразне порушення п’ятої Божої заповіді: «Не вбивай!», бо це є свідоме вбивство іншої людини», – зазначив автор вебінару.

 

В Україні евтаназія заборонена законодавством. «Можливо, можна зрозуміти тих людей, які у відчаї вирішують покінчити життя самогубством і Катехизм Католицької Церкви виразно про це пише, що «певний страх чи пережиття перед різного роду випробуваннями можуть применшити відповідальність суїциду», але саме явище самогубства не сприймається Церквою, а засуджується», – підсумував о. д-р Ігор Бойко.

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Переглянути/послухати вебінар «Моральна оцінка явища евтаназії» можна за цим посиланням: www.ugcc.org.ua/webinars/2011-12-22.wmv