//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Субота двадцятого тижня --Лк.5, 27–32

 

«Я прийшов не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних»

 

У своєму щоденному житті, живучи, працюючи, особливо, коли все добре зі здоров’ям, ми навіть не думаємо, що наше здоров’я – це щось важливе. А коли з’являються якісь хвороби, якісь труднощі з нашим здоров’ям, аж тоді ми починаємо розуміти, наскільки великий це дар від Бога. І починаємо шукати помочі.

 

Бачимо, що ніколи лікарі не бігають вулицями і не ловлять хворих людей, а навпаки – хвора людина, маючи потребу, сама приходить до лікаря. Так і в нашому житті: Бог постійно на нас чекає, але Він до нас не може прийти насилу, супроти нашої волі. Лише коли ми відчуємо в Ньому потребу – Бог приходить і нас зцілює, як лікар. І тому треба відчути цю потребу і тому Господь каже, що він прийшов не до праведників, а до грішників; що не здорові потребують лікаря, але хворі. Тому дуже важливо побачити свої хвороби, свої слабості, проблеми, вразливі місця, над якими ми мали би працювати. Й тоді одразу Бог діятиме в нашому житті, розпочне нас зцілювати. 


+ Венедикт