//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

П'ятниця двадцятого тижня -- Лк.7, 31–35

 

«До кого мені порівняти людей оцього роду?»

 

Бачимо, що Христос вказує спочатку на Івана Хрестителя, що жив постенським життям, і на те, що люди його не приймали. Не прийняли його проповіді, його пророчого голосу, не вслухалися в те, що він промовляв. А потім вказує на Сина Людського, на Себе, Який провадив інше життя, бо був серед людей, з ними постійно спілкувався, їв і пив. Ісус показує дві різні особи – Син Людський та Іван Хреститель, які остаточно провадять, вказують на Бога.

 

Важливо пам’ятати, що Бог постійно промовляє до нас через усіх і все: і через трудні ситуації, і через радісні хвилини нашого життя, – лиш би ми хотіли і могли почути.

 

Як бачимо, тогочасний вибраний народ не міг почути Бога через Івана Хрестителя, який взивав до покаяння, і не міг почути через Сина Божого, Який взивав через Добру Звістку – Євангеліє.

 

Отож вміймо у всьому побачити і почути Бога!


+ Венедикт