П'ятниця двадцятого тижня -- Лк.7, 31–35
«До кого мені порівняти людей оцього роду?»
Бачимо, що Христос вказує спочатку на Івана Хрестителя, що жив постенським життям, і на те, що люди його не приймали. Не прийняли його проповіді, його пророчого голосу, не вслухалися в те, що він промовляв. А потім вказує на Сина Людського, на Себе, Який провадив інше життя, бо був серед людей, з ними постійно спілкувався, їв і пив. Ісус показує дві різні особи – Син Людський та Іван Хреститель, які остаточно провадять, вказують на Бога.
Важливо пам’ятати, що Бог постійно промовляє до нас через усіх і все: і через трудні ситуації, і через радісні хвилини нашого життя, – лиш би ми хотіли і могли почути.
Як бачимо, тогочасний вибраний народ не міг почути Бога через Івана Хрестителя, який взивав до покаяння, і не міг почути через Сина Божого, Який взивав через Добру Звістку – Євангеліє.
Отож вміймо у всьому побачити і почути Бога!
+ Венедикт
При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на "
КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ" обов'язкове.