Мр.13,31-14,2

«Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть»

Ми вже за своє життя себе багато зрозуміли і пізнали, як би мали жити по-християнськи. А більше кажучи, точніше – ми знаємо, яким би мав бути християнин, яким би мало бути життя християнське.

З іншої сторони бачимо, наскільки ми і наше життя є далеко від того християнського життя, наскільки наші ідеали є інші від нашої реальності. Ми вже звикли жити у такій подвійності. З одної сторони знаємо, як має бути, а з іншої сторони живемо, як нам живеться. А причина є саме в тому, що ми не віримо в слово Боже, не сприймаємо його серйозно, не розуміємо того, що слово Боже свідчить про правду і свідчить про Бога. Не є справа знати про Бога, не є справа знати Євангеліє, не є справа знати ті чи інші катехизмові частини, але дуже важливо тим жити. Ті маленькі речі, маленькі знання, які ми маємо, втілювати в своє життя. Пробуймо те, що ми пізнали, також втілювати в своє життя.

+Венедикт