//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Лк. 2, 22–40  Стрітення


На Стрітення згадуємо, як Христа приносять до храму, де Він в малому віці зустрічається з Симеоном і пророчицею Анною. І маємо чого повчитися у цих двох осіб.


Симеон був чоловік праведний і побожний, та гаряче очікував Спасителя. Йому було відкрито, що не побачить смерті, аж поки не зустріне Христа Господа. Для нас важливо навчитися чекати. Якщо ми хочемо всього досягнути швидко і одразу, то коли нам щось не вдається, ми одразу знеохочуємося, панікуємо. Тому берімо приклад з того, як очікував Симеон. Бачимо: хто чуває, щоб зустрітись зі Спасителем, той Його завжди знайде.


Про Анну говориться, що вона перебувала при храмі вночі і вдень, служила Богові постом та молитвою. Бачимо: не лише дбала про видиму чистоту Божого храму, а й про чистоту храму свого тіла – духа. Наскільки це важливе служіння для кожного з нас!  


Піст – це обмеження себе. Сучасний світ є необмеженим. Людина постійно щось здобуває, хоче іншого, купує речі, вони стають старі, вона хоче нових. І всі справи світу не дають людині відчуття спокою і вдоволення, а навпаки – людина стає ще ненаситнішою. Піст вчить нас обмежувати себе, щоб могти зустрітись з Богом! А молитва дає змогу з Ним зустрітись. І зустріч з Богом через піст і молитву відкриває нам те, чого Бог очікує від нас, а сповнення Його волі дає мир і напуває живою водою!

 

+Венедикт