Лк. 16, 10–15
«Бог знає серця ваші!»
У щоденних життєвих проблемах ми не раз можемо нарікати, що хтось нас роздратував, довів до злості, не добре з нами повівся, і саме тому ми так відреагували, згрішили в своєму серці чи cупроти ближнього. Однак кожен з нас мусить бути свідомим, що те, які ми є в критичних ситуаціях, як ми поводимось, залежить від того, які ми всередині. Бо те, що ми носимо в серці, виявляється в нашому житті.
Як «добре дерево не може родити поганого плоду», так і ми не можемо вірно і добре реагувати на зовнішні чинники, коли не маємо того «добра» всередині. Якщо ми носимо в своїх серцях любов, лагідність і мир, то і з ближніми живемо в любові, лагідності і мирі. Якщо ми носимо в своєму серці злобу, неприязнь, гнів, образи, то це і народжуємо навколо себе. Деколи сподіваємося, що втаїмо це в собі, можливо, але до якогось певного моменту. Коли прийдуть найтрудніші хвилі нашого життя, тоді буде видно, ким я є і що я ношу в своєму серці. Отож, дбаймо про чистоту свого серця!
+Венедикт
При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на "
КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ" обов'язкове.