Лк. 17, 3–10

«І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, – прости йому»

Нам непросто прощати. Часто, коли нам хтось зробить прикрість, а навіть боляче – то ми це носимо роками. Ці болі та скривдження нерідко впливають на ціле наше життя і на нашу поведінку, а також наші вчинки  щодо інших людей. А на ту людину, яка нас скривдила, ми потім дивимося через призму її вчинку. Це подібно до того, якби ми зробили фотографію якоїсь події і постійно мали її перед очима.

Ми забуваємо, що від тої події проминув час, якщо змінився я, то могла змінитись і та особа. І та кривда, яка, можливо, тривала лише кілька хвилин, в нашій пам’яті триває вже роками. Господь знає ліпше за нас, як це нам шкодить, і саме тому каже прощати. Що значить прощати? Прийняти ту ситуацію, яка сталася, прийняти те, що та особа на той момент була здатна на такий вчинок, але йти далі в життя, вміти будувати стосунки по-новому. Якщо не навчимося так відпускати образи, то щоразу більше отримуватимемо зранення від інших, і трудніше нам буде мати повноту життя і бути відкритими на людей, яких нам Господь дарує. 

+Венедикт