30 Неділя -- Лк. 18, 18–27

«Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже»

Чому трудно багатому ввійти в Царство Боже? Зовсім не тому, що тією фразою Господь засуджує багатство. Знаємо з історії Церкви, скільки багатих людей робили чимало добра. Святий Миколай, якого ми всі любимо і шануємо, був багатою людиною, походив з багатої родини. Іван Золотоустий каже, що немає багатих чи бідних, а лише ті, яким Господь дав добра, щоб вони ділилися ними, і є ті, які потребують цих дібр.

Тож чому все ж багатому тяжко увійти до Царства Божого? Певно тому, що часто ми вважаємо свої особисті заслуги причиною того, що ми маємо. Але коли вдуматись, якби були інші обставини в нашому житті, то ми могли б не мати навіть меншого. Багатство – це те, що Бог дав мені, саме Господь тим мене нагородив, а не я заслужив в Нього. І коли я свідомий, що все моє добро є від Бога, тоді розумію, що маю лише розумно розпоряджатися ним, а не витрачати, як мені заманеться. Бо якщо це не моє, то я буду мусіти дати звіт перед його Власником.

Кожен з нас без виключення є чимось багатий і щось посідає. Кожне наше багатство, таланти, життєві ситуації – дар від Бога! 

+Венедикт