//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Четвер 30 тижня -- Мр. 9, 10–16

 

«…Про Сина Чоловічого написано, що мусить Він багато вистраждати й буде погорджений».

 

Кожна людина за своєю природою схильна, радше, до того, щоб вивищуватись, а не до того, щоб нею погорджували. Наша людськість не хоче страждати і у своєму житті ми з усіх сил уникаємо навіть найменших страждань, уникаємо несхвального ставлення інших, можливості комусь не сподобатися, бути відкиненим.

 

Часто забуваємо, що Бог знає про всі наші клопоти, навіть найменші, ліпше, аніж ми самі їх розуміємо. І якщо Він їх все ж допускає, то тільки тому, що у кожного з нас є своя дорога до освячення, в кожного з нас є своя дорога до неба, на якій страждання нас часто наближають до Нього і Його волі.

 

Дуже важливо за всім, що діється в нашому житті, побачити Бога, Який нас провадить цією дорогою. Бога, Який немовби через ту піч, де у вогні загартовується залізо, деколи проводить нас через ті страждання, терпіння, погодження, щоб нас загартувати. Господь хоче, щоб ми стали міцніші та  твердіші. Тому, будьмо витривалі в тому, через що нас провадить Господь. Віддаймося в Його руки і довірливо йдімо через усе наше життя, через всі скорботи, труднощі і погордження, будьмо свідомі, що через це все нас провадить Спаситель.


+Венедикт