Середа 30 тижня -- Мр. 8, 30–34

«Геть від мене, сатано!»

Ця фраза може звучати для нас дивно, адже Христос, Який десь хвилю перед тим вказує на Петра як на ту скелю, на якій збудує Свою Церкву, не вагаючись називає Петра сатаною. А є так, бо Ісус зауважив, що в цей час у своїй поведінці та судженні Петро піддається впливу сатани, приймає його думки. А ці помисли надто прості, надто людські та душевні. Оскільки Христос вказує, що Його шлях йде через страждання і терпіння, а Петро дає Ісусові пораду, яку йому підсуває диявол, щоб Він якось того уникнув.

Наше життя – це дорога, через яку нас веде Господь. Яких би воно не було сповнене скорбот, труднощів, проблем, завжди маємо пам’ятати, що за усім стоїть Господь. І все, що стається, не позбавлено сенсу. Бог чомусь посилає не тільки радість і щастя, а й терпіння і страждання в наше життя. Може, ми і не бачимо в цьому логіки і потреби, але дуже важливо пам’ятати, що Бог має свій план на наше життя, і бути витривалим. Так як Господь, наш Спаситель, прийняв волю Отця, так і ми маємо з миром і спокоєм приймати все, що би нам Господь не посилав в наше життя, не піддаючись спокусі нарікати і зневірюватись.

+Венедикт