Вівторок 30 тижня -- Мр. 8, 22–26

«Бачу людей, – наче б дерева ходячі!»

Сьогоднішнє Євангеліє показує нам дуже цікавий приклад того, як Ісус Христос зцілює сліпого зовсім інакше, аніж зцілював інших осіб, а, як би ми сказали модерним висловом, поетапно. Цей уривок дуже важливий для кожного з нас, бо він показує, що деколи Бог в нашому житті діє не одразу: наше змінення, зцілення, преображення відбувається в часі. Тому маємо бути завжди витривалі в довірі до Бога, звертаючись до Нього зі своїми проханнями, благаннями, мольбами, молитвами. А з іншого боку – маємо дати Богові час, щоб діяти.

І так, як в цьому Євангелії Господь поволі зцілював цього сліпого, але він не зневірився і чекав повного прозріння, так і в нашому житті Бог нас зцілює і перемінює не за одну мить. Лиш вміймо витривавати, довіряючи Богові, що Він не забув про нас і ліпше знає, коли дати нам повне «зцілення».

+Венедикт