Середа 25 тижня -- Лк.12, 48–59

«Коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі»

Деякі Отці Церкви вважають, що в цьому рядку супротивник, якого Ісус мав на увазі, – це наша совість, наше сумління. Остаточно, наша совість – це голос Божий, який промовляє до нас. Євангеліє, заповіді Божі – це той голос, яким Господь промовив до усіх. Але у нашій совісті Він промовляє особисто до нас. Тому завжди варто «дружити» з нашою совістю, вслухатися в неї, йти за її голосом.

Що більше ми будемо дослухатися до своєї совісті, то будемо навчатись все краще чути голос Божий і нам легше буде чинити Божу волю. Тому Господь нас закликає примиритися з нашою совістю. Жити в мирі зі своєю совістю – бути в мирі з Богом. І лише у тім мирі маємо надію, що колись зустрінемося з Богом!  

+Венедикт