Бут. 17, 1–9

«Буду їм Богом»

Бачимо, що всі інші народи, серед яких жив вибраний народ Божий, були поганами. Вони мали свої вірування, своє розуміння світу, але не знали справжнього Бога – Яхве.

Лише вибраний народ носив у собі цю спасенну віру в Єдиного Бога, який Сам себе їм об’явив. Хоча і серед них були падіння, віддалення від Бога, але віра в Єдиного Бога, довіра до Нього, яка часом жевріла лише в декотрих з них, проводила народ через будь-які обставини життя. Бо навіть коли вони не усі були Його народом, Він все одно був їхнім Богом.

Наскільки для нас важливо усвідомити, що Богом є нашим Господом, що Він дбає, піклується, турбується, а щобільше – пам’ятає про кожного з нас за будь-яких обставин. Часто ми не можемо повірити і прийняти, що в нас є такий Господь для якого ми важливі, дорогі та потрібні. Якщо ми були б свідомі цього –  то по-інакшому дивилися б на обставини свого життя і на усе своє життя! Якщо ми свідомі, що Господь є нашим Богом, то наше життя, близькі, обставини і навіть найтяжчі випробування набувають зовсім іншої ваги!

+Венедикт