У рамках українсько-польського проекту «Збереження спільної культурної спадщини» у Львові розпочалось відновлення роботи церкви свв. Петра і Павла (колишнього костелу Єзуїтів). Однак віднедавна військові капелани гарнізонного храму свв. Петра і Павла не можуть спокійно проводити ремонтно-реставраційні роботи зовні храму, оскільки, як спеціально для «Католицького Оглядача» розповів настоятель о. Степан Сус, у цьому їм перешкоджає розважальний заклад «Фешн клуб», з так званим паркінгом якого межує одна зі стін церкви.

Менеджери цієї установи, посилаючись на власників, говорять про те, що ми, перш ніж проводити якісь реставраційні роботи ззовні храму, повинні показати документи, що маємо право на їх проведення, – розповідає о. Степан. – До того ж,  нас попередили, що ми будемо нести відповідальність і фінансово відшкодовувати ремонт власникам авто, якщо на них щось впаде з наших риштувань. Але місце, де ці машини паркують, є прилеглою територією нашого храму, яку вони юридично не мають дозволу використовувати як паркінг. Я не до кінця розумію, чому ці люди переконані, що ми маємо їм доводити своє право робити реставрацію і показувати документацію, якщо вони, на скільки мені відомо, самі не мають дозволів, щоб паркувати машини.

Дійсно, не зрозуміло, чому власник і керівництво розважального закладу беруть на себе повноваження контролюючого органу, що сумнівається у роботі управління охорони історичного середовища ЛМР. Оскільки церква свв. Петра і Павла є пам’яткою культури 17 ст., однією з найбільших культових будівель Львова, то усі документи та план реставрації погоджено саме з цим управлінням. Більше того, проект відновлення храму фінансують і з боку Польщі, саме делегація польських фахівців 3 квітня оглянула храм і визначила першочергові завдання, які на стільки не до снаги сусідньому закладові, що його працівники заблокували проїзд вантажівки з ринвами, а в настоятеля вимагали документи на всі роботи.

І це не були розмови, – запевняє настоятель церкви, – а те, що називають «розборки». І мене, як священика, дивує, чому ці люди собі дозволяють таку поведінку, оскільки вони не є ані органом, який здійснює перевірку дозвільних документів, ані тими, хто ці документи видає. Стіни нашого храму, тротуар і ця територія, про яку йдеться, це є прилегла територія нашого храму, і ми не тільки маємо повне право проводити будь-які реставраційні роботи, а й мусимо пильнувати, щоб фасад храму був у належному стані.

Особисто поспілкуватися з власником закладу «Фешн клуб» о. Степенові Сусу не вдалося. Лише з того, що працівники закладу називають його не на прізвище та ім’я, а дивними кличками, настоятелю церкви стало зрозуміло, що конструктивної розмови не вийде. Тому о. Степан звернувся за допомогою до керівництва нашого міста, де священикові «неофіційно пояснили, що з цією особою не варто з’ясовувати стосунки, бо це небезпечно».

Саме тому я вирішив оприлюднити цю справу, щоб керівництво цього закладу подумало, якщо вони хочуть бути нашими сусідами, якими вони вже і так є територіально, то вони повинні поважати нас як інституцію, яка працює з людьми і відповідно до закону доглядає за будівлею. Для порівняння варто сказати, що наш храм стоїть на цьому місці вже понад 350 років, а це значно довше, аніж існує «Фешн клаб». І на сьогодні це єдина з сусідніх установ, яка свідомо робить нам перешкоди. Навколо храму багато ресторанів, розважальних закладів, які розуміють, що ми не заважаємо їм функціонувати, наприклад, не приходимо до них з проханням обмежити розваги чи музику в часі посту, а тому їхнє життя не має перешкоджати нашому життю, життю Церкви, – каже о. Степан Сус.
Мене насторожує, що в Україні деяким структурам можна все, навіть зазіхати на функціонування Церкви, – додає на останок нашої розмови настоятель гарнізонного храму свв. Петра і Павла.

Нагадаємо, церкву св. Петра і Павла відкрили наприкінці 2011 року після 65-річної перерви. Храм – пам’ятка культури 17 ст., одна з найбільших культових будівель Львова: його довжина – 41 м, ширина – 22,5 м, висота – 26 м. Представники книги рекордів Гінеса України планують занести риштування храму, встановлене у 1918-1919-х. рр., до своєї книги як найстаріше риштування світу у зібраному вигляді.