//

Релігійні організації найбільше зазнають дискримінації від місцевої влади – Доповідь правозахисників

КИЇВ – Найчастіше саме місцеві органи влади чинять перешкоди у розвитку менш поширених конфесійних напрямків на догоду домінуючій у регіоні церкві.

 

Про це зазначено у Доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні 2011», представленої 13 березня під час прес-конференції в агенції «Інтерфакс-Україна», повідомляє Інститут релігійної свободи.

 

Окремий розділ Доповіді під назвою «Свобода думки, совісті та релігії» присвячений питанням державно-церковних відносин та забезпеченню свободи віросповідання.

 

Зміна політичної ситуації призвела до певної зміни державної політики у сфері релігії. “Насамперед це стосується певних преференцій у діях влади, пов’язаних часто із домінуючою на цій території релігією”, – йдеться у Доповіді.

 

На думку правозахисників, дискримінація релігійних меншин яскраво проявляється при виділенні землі для будівництва релігійних споруд, поверненні храмів, конфіскованих радянською владою тощо. “Якщо проаналізувати, то УПЦ МП за 2010 рік збільшила кількість своїх релігійних споруд на понад 200 об’єктів. При цьому значну частину з них становлять орендовані споруди”, – зазначено у документі.

 

Проте автори Доповіді вказують, що домінування тієї чи іншої конфесії “є різним у різних місцевостях, то й відповідно важко казати про якісь конкретні тенденції у рамках країни”. За їх словами, насамперед це пов’язано з тим, що органи влади, борючись за підтримку електорату, завжди традиційно висловлюють своє прихильне ставлення до домінуючих релігій.

 

У дослідженні наводиться низка фактів порушення конституційного права віруючих та релігійних організацій на проведення мирних зібрань. Причиною цього часто стає застосування органами влади застарілої норми ч.5 статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яка суперечить статті 39 Конституції України.

 

Правозахисники відзначають погіршення у 2011 році реалізації свободи віросповідання для іноземців та осіб без громадянства.

 

“У зв’язку з ліквідацією Держкомнацрелігій протягом особливо першої половини року було складно чи навіть неможливо отримати погодження влади на релігійну діяльність іноземців. У певних випадках таке погодження тривало місяцями”, – зауважено у Доповіді.

 

За словами авторів моніторингу, з червня 2011 року був запроваджений новий порядок оформлення віз для в’їзду в Україну, котрим права іноземців було обмежено ще більше.

 

Правозахисники рекомендують місцевим органам влади “переглянути прийняті ними правові акти, що встановлюють дискримінаційні положення, а також додаткові, непередбачені законом обмеження права на свободу віросповідання при проведенні мирних зібрань, оренді приміщень, виділенні земельних ділянок та поверненні культових споруд”.

 

“Слід чітко законодавчо визначити загальні принципи виділення земельних ділянок під будівництво культових споруд”, – вважають автори Доповіді.