Дорогі брати і сестри!

Цього вечора прагнемо в молитві та побожності пригадати собі блаженного Алойза Степінца, безстрашного пастиря, приклад апостольського запалу і християнської твердості, чиє героїчне життя ще й сьогодні просвітлює вірних усіх хорватських єпархій, підтримуючи їх у вірі й активному церковному житті.

Заслуги цього великого Єпископа походять з його віри – у своєму житті він часто спрямовував свій погляд на Ісуса і до Нього завжди уподібнювався, аж до того, що став живою іконою Христа, а потім Іконою Христа Терплячого. Власне завдячуючи його витривалій християнській совісті, він зумів опертися всякому тоталітаризмові, та в часі нацистської і фашистської диктатури став оборонцем євреїв, православних і всіх переслідуваних, а потім, в добі комунізму, «адвокатом» усіх віруючих, а особливо багатьох переслідуваних і замордованих священиків. Так, він став «адвокатом» Бога на цій землі, бо постійно боронив істину і право людини жити з Богом.

Християнське мучеництво є, властиво, найвищим ступенем християнської світлості, але це завдячуючи Христові, через Його дар. Як відповідь на Його Євхаристійну жертву блаженний Алойз Степінац відповів своїм священством, своїм єпископством, своїм жертвуванням власного життя – єдиним «так» з’єднаню з Христом. Його мучеництво означує вершину насильства проти Церкви протягом жахливого періоду комуністичного терору. Хорватські католики, а особливо клир, були предметом мучення, які мали за ціль руйнацію Католицької Церкви, починаючи від найвищого Авторитету. Цей особливо тяжкий час означений особливою генерацією єпископів, священиків, монахів, монахинь та вірних, які були готові померти, але не зрадити Христа, Церкву і Папу. Нарід, бачачи цих героїв віри, бачачи, що священики ніколи не втрачали віру, надію і любов зміг залишитися вірний Христові, Церкві і Папі. Ця єдність народу і клиру пояснює те, що по-людськи пояснити не можна – терористичний режим не зміг знищити Церкву.

І сьогодні Церква в Хорватії покликана до єдності, щоб зустрітися з викликами у видозміненому суспільстві, щоб знаходити нові місіонерські шляхи євангелізації, особливо у служінні молодшим генераціям. Перш за все, дорогі брати в єпископстві мусите вірно провадити своє служіння, і якщо ви і завжди діятимете в згоді між собою і в єдності з Наслідником св. Петра, то зможете і наділі протистояти викликам сьогодення.

Окрім цього, необхідно, щоб саме єпископи і священики були постійно заангажованими у справі примирення розділених християн, наслідуючи Христа, який є нашим миром.

Дорогі брати в єпископстві! Не забувайте давати своїм священикам ясні духовні, доктринальні та душпастирські інструкції. Церковна спільнота у собі направду має законні різноманітності, але вона не може вірно свідчити про Господа, якщо нема єдності поміж Її членами. А це вимагає від вас служіння у діалозі, сповненого любові, але і ясності й твердості.

Дорогі брати, з’єднатися з Христом, перше за все означає «берегти Його слово» у тяжких обставинах сьогодення. Властиво сьогодні моральна наука Церкви часто не сприймається, але її ми не можемо відділити від вірності Євангелії. А саме пастирям належить пропонувати вірним науку Церкви, щоб вони легше могли віднайти узгодженість між своєю вірою і своїми рішеннями.

Дорогі брати у священстві, сьогодні звертаюсь особливо до вас. Мені добре відомими є важливість і багатогранність вашого служіння, якраз тепер, в часах, коли гостро відчувається брак священників. Не падайте духом, а перебувайте в молитві, щоб в духовному житті плодоносніше могти вершити своє служіння: навчаючи, освячуючи і провадячи тих, хто довірений ваші опіці. Великодушно приймайте усіх, хто стукає до дверей вашого серця, даючи кожному дари, якими вас божественна доброта обдарувала. Витривайте у спільності з вашими єпископами і співпраці між собою.

Скріплюйте своє служіння на джерелі Святого Письма, св. Таїнств, безперервної хвали Богові, відкриті та поучливі на дію Святого Духа – так ви зможете бути ефективними трудівниками нової євангелізації, до якої ви покликані, щоб її здійснити разом з мирянами.

Нехай у ваших серцях завжди буде молитва за духовні покликання. Трудіться, щоб своєю радістю і вірністю ви стали прикладом великодушної відповіді на поклик Христа, який закликає нас на щораз глибше з’єднання з Ним – Главою і Пастирем.

Дороге монашество! Церква очікує від вас дуже багато. Нехай Бог завжди буде вашим багатством. Дозвольте Йому себе формувати, щоб через вас людям сучасності були явлені правдиві цінності святості, істини і любові Небесного Отця. Скріплені ласкою Духа, говоріть мовою життя, яке преображене пасхальною радістю.

Дорога Церкво між хорватами, візьми покірно і сміливо своє завдання бути совістю суспільства, бути сіллю землі, і світлом світові. Будь завжди вірна Христу і Його Євангелії у суспільстві, яке пробує релятивізувати і секуляризувати усі шари і прошарки суспільного життя. Будь обителлю радості у вірі, надії і любові. Амінь.