«Ось Діва матиме в утробі і породить Сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що означає «З нами Бог»».

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Амінь! Слава Ісусу Христу!

Преосвященний Владико Йосифе, всечесні отці, дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні є день навечір’я Різдва Христового, цей момент, до якого ми довго з вами готувалися, зокрема у часі передріздвяного посту. Сьогодні, в переддень цього великого свята, Церква запрошує нас звернути увагу на першу сторінку Нового Завіту. Новий Завіт починається словами: «Книга родоводу Ісуса Христа». І тому ми чуємо у сьогоднішньому Євангельському читанні імена різних старозавітніх осіб, які через своє життя, крок за кроком, зближали прихід на землю Спасителя світу. За кожним з них стоїть певна історія, певний спосіб зближення до Бога. Сам Матей поділяє усю історію старозавітного Ізраїля на історію очікування в чотирьох періодах: говорить про час до Авраама, відтак час між Авраамом та Давидом, між Давидом і часом Вавилонської неволі і відтак часом народження на землі Спасителя світу. Іншими словами, Матей, показуючи нам книгу родоводу Ісуса Христа, наче вводить нас таким прологом в Таїнство народження Ісуса Христа, показує Хто є Той, якого ми очікуємо побачити у цю різдвяну ніч в бідному вертепі у яслах на сіні. І дає відповідь – це є Месія, є Той, Хто сповнить усі сподівання і очікування всієї історії старозавітного Ізраїля. Він є Той, Хто буде сповненням обіцянки, яку дав Бог Авраамові, що у його потомстві будуть благословенні всі народи. Він є Той, Хто народиться з дому Давида, як «паросток з пня Єсея», буде сповненням того завіту, який уклав Бог з царем Давидом, кажучи, що потомок його отримає царство, «якому не буде кінця». А пророк Ісая, той пророк, який якраз і був словом Божим в часи Вавилонської неволі, сповіщав прихід якогось спасителя не тільки для Ізраїля, але й для цілого світу. Іншими словами, Той, Хто має народитися, є сповненням надії, є з дому царя Давида, є Месія, в якому Господь Бог сповняє все те, що Він говорив і обіцяв протягом усієї історії Старого Завіту.

«Діва зачне у лоні і породить Сина і дадуть ім’я йому Еммануїл» — ці слова пророка Ісаї про таїнство Різдва Христового в особливий спосіб пояснює нам святий Максим-ісповідник, отець-учитель Церкви, який каже, що той Спаситель, який має народитися, з одного боку так увійде в людську історію, прийме на себе людську природу, а з іншого боку – Він є один із Пресвятої Тройці, бо Таїнство Різдва – це є Таїнство видимої появи у людському тілі Бога, Творця і Спасителя людського роду. Каже Максим: «Коли Бог сотворив світ, тоді розпочалася космічна Літургія».

Ми з вами є присутні на Божественній Літургії, але Літургія не є тільки якоюсь церемонією, тільки якимось Богослужінням. Космічна Літургія – це є рух зближення між Богом і Його сотворінням. Сотворивши Всесвіт, Господь Бог покликав все, що існує, до життя у Собі, а зокрема людину. І ось кульмінаційною точкою цієї Літургії, цього зближення між Богом і ділом рук Його, між Його сотворінням, є якраз Особа Ісуса Христа, коли Бог і людина навіки поєднуються в одній Особі, в Божественній Особі Ісуса Христа. Тому Той, Хто народиться, є Богом, Той, Який безлітно народився у вічності від Отця без матері, сьогодні народжується від Матері без Батька, як Еммануїл, про Якого говорить пророк Ісая.

«З нами Бог»!

«З нами Бог»! Цей гімн ми будемо співати у цю різдвяну ніч. Будемо тішитися, що Бог є з нами, що ми, як Його сотворіння, не є одинокі у Всесвіті, відкинуті і забуті нашим Творцем. Ні! З нами Бог!

У сьогоднішній день, коли ми чуємо про те, як Марія і Йосиф пустилися в дорогу, щоби записатися відповідно до наказу імператора Августа в місті Давида, тому що Дитя, яке народиться є з дому Давида, ми наче відчуваємо, що вся Вселенна зарухалася. Уже мудреці з далекого Сходу подорожують до ізраїльської землі, випитуючи місце, де має народитися Спаситель, ідучи за зорею, яка вказує їм шлях. Йосиф і Марія сьогодні, на вечір’я Різдва, стукають в доми різних вифлеємських господарів, шукаючи місця, де би переночувати. Однак місця їм немає. Сьогодні вся Вселенна начебто зарухалася, щоби вітати — вітати народження Того, Хто є нашим Творцем, джерелом і метою нашого життя і існування. Тому сьогодні Христова Церква запрошує кожного з нас теж зарухатися, не сидіти нерухомо, а пуститися в дорогу, щоби віднайти Того Спасителя, Який і сьогодні приходить до кожного з нас, стукає до наших сердець, до наших домівок. І Йосиф, і Марія, і пастушки, які сторожуватимуть вночі свої стада, і мудреці зі Сходу запрошують нас очима віри відкрити для себе присутність Бога в особі, в тілі маленької новонародженої Дитини. «Ось вам знак», — кажуть ангели цієї ночі до пастушків. «Ось вам знак — знайдете Дитя, положене у яслах».

Нехай цей новонароджений Спаситель, Якому радіє вся Вселенна, старозавітні отці, царі і пророки, буде нашою з вами радістю! А тоді побачимо, що Він звершує діло спасіння кожного з нас, стане частиною історії кожного життя, нашого особистого життя. І тоді ми разом зможемо заспівати: «Слава во вишніх Богу, а на землі мир людям доброї волі». Амінь. Слава Ісусу Христу!

Джерело: http://headugcc.info