//

Проповідь Глави УГКЦ на Богоявлення

«Оце є Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу»

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Христос Хрищається!

Преосвященний Владико, Пречесні Отці, дорогі в Христі брати і сестри,

найперше хочу вас усіх щиро привітати у цей святковий день у нашому храмі. Усіх тих, які прибули з різних куточків України, щоб сьогодні тут, разом з нами, святкувати свято Йорданського Богоявління. Дякую вам, що ви є сьогодні тут, що ви є сьогодні на берегах українського Йордану – Дніпра, для того, щоб тут пережити це Таїнство Божої Любові до всіх нас.

 

Євангелист Матей описує дуже просто, але дуже глибоко, об’явлення Бога над водами Йордану. Він каже: одного дня прибув Ісус над Йордан, щоб хреститися від Івана. Але куди прибув Ісус? Що ж діялося в той час на берегах Йордану? Чому Він прийшов туди хреститися? Якщо ми глибше поглянемо в книги Святого Письма, то побачимо, що в той час над Йордан збиралося дуже багато людей, яких тогочасне суспільство вважало приреченими, відкинутими. Людей, які самі відчували свою грішність, свою немічність. Митарі, блудниці, грішники приходили над Йордан, тому що двері до храму їм були закриті. Вони, сповнені всякого гріха і всякої нечистоти, вважалися дном тогочасного суспільства. Про таке суспільне дно багато сказано і його описано дуже глибоко і цікаво у різних літературних творах. На таке дно, над Йордан, приходить Христос. Більше того, Він стає поруч з тими людьми і хоче звершити той самий жест, який чинять вони. Вони шукають виходу з того дна, вони шукають Божого прощення. Хрещення, яким хрестив Іван тих людей, було хрещення на покаяння. Людина тягнулася до Бога, але усвідомлювала наче свою обмеженість і приреченість на тому дні. На те дно суспільства і людського розпачу сьогодні сходить Христос. На дно Йордану Він сьогодні занурюється, і Він показує себе, як один з тих людей, які там збираються. І ось, коли Він приходить до Йоана, той, який бачить тисячі розгублених грішників, а між того народу побачив одного Святого, страхається, дивується і каже: «я потребую у Тебе хреститися, а Ти приходиш до мене». Але Христос йому каже: «лиши це тепер, бо так ми маємо сповнити усяку правду». І тоді, коли Йоан начебто дозволив Христові зійти на це дно суспільства, відкривається небо і там, на тому дні, об’являється Бог Єдиний у Трьох Особах. Саме в той момент, коли Христос начебто встає, виринає з того дна, Отець відкриває глибину Неба для людини і каже: «Це є Син Мій Улюблений, в Якому Моє уподобання».

 

Дно людини відкривається до безодні Божої. Господь відкриває Небо для тих, яким у людському суспільстві були закриті усі двері.

 

Дорогі в Христі брати і сестри, дуже часто, коли ми хочемо, щоб хтось нас зрозумів, хтось нас простив, ми йому кажемо: «ну ввійди в моє положення», «стань на моє місце», «подивись на все з мого способу життя». Сьогодні Христос це робить. Він стає на моє і ваше місце. Він входить в положення тої людини, яка у розпачі шукає спасення і прощення своїх гріхів.

 

Сьогодні Він не просто входить в стан людського серця, людського життя, в усі немочі, переживання і гріхи людини, а робить ще більше. Саме тому Йоан Христитель, який бачить, що стається, вказує на Христа і каже своїм учням: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу». Момент хрещення Христа в Йордані якраз і був тим моментом, коли Він, Який є без гріха, бере на Себе гріхи світу, як Агнець Божий. Він об’являє себе добрим Пастирем, Який прийшов на це дно людського суспільства шукати загублену овечку, бере її на рамена свої і відкриває для неї небо.

 

Дорогі в Христі брати і сестри, сьогодні ми підемо з вами на український Йордан — на Дніпро, щоб освятити воду. У сьогоднішньому святі вода є дуже глибоким символом, глибоким знаком. Вода — це речовина, яка проникає в усі усюди земної кулі. Усі живі істоти пронизані водою. І ось сьогодні вода є знаком того, що Господь пронизує наше з вами життя. Він входить на дно мого серця, мого життя для того, щоб його оновити. Беручи на себе гріхи, немочі, розпач і сподівання кожного з нас, Він оновлює наше життя і дає нам надію. Він сьогодні відкриває небо не для Себе, тому що Він зійшов з Неба, сьогодні Він відкриває Небо для кожного з нас, щоб ми сьогодні у Христі побачили надію, дорогу до сповнення усього того, до чого прагне наше серце. У Ньому ми маємо прощення наших гріхів.

 

Сьогодні я бажаю кожному з вас, щоб ви над водами українського Йордану почули слова Отця Небесного, які звернені до кожного з нас: ти є Мій син, Моя доня улюблена, у тобі Моє уподобання. Амінь.

 

Джерело: http://headugcc.info