Відкрийте навстіж двері Христу! – говорив Папа Йоан Павло ІІ. Чи стосується це також дверей костелу Марії Магдалини у Львові? Прихожани костелу Марії Магдалини вважаються деякими чиновниками і депутатами Львівської Міської Ради тільки за наймачів будівлі Органного Залу.

До написання листа змобілізувала мене стаття пана Констянтина Чаваги про фрески Розена в туалеті і тисячі підписів користувачів Інтернету з цілого світу, в захисті прав нашої спільноти. Їм власне належиться з'ясування як виглядає решта костелу.

З правої сторони від головних дверей є місце по вирваній інформаційній таблиці, що є це пам'ятник культури. З лівої – бічні двері, через які дозволено нам, прихожанам, входити (аби не зарано і якнайшвидше вийти).

Як тільки переступимо поріг, маємо всякого роду інформації, напр. вхід номер 1, за яким стежать чергові. Входити ним можемо тільки в неділі і свята. У кінці коридору на дверях висить напис ДИРЕКТОР. Це давня захристія.

Пан Йосиф, який був тут захристіянином ще перед закриттям костелу і знає тут кожен кут, охоче розповідає:

З лівої сторони захристії була шафа в стіні – великі меблі з шухлядами для літургійного одягу, під вікном два клінчники, дров’яна піч. З правої – комод і вхід до другої частини, в якій була сповідальниця для хворих людей, шафи, малий вівтар, далі стіл, двері до пресвітерія, вікно.

Важко повірити, дивлячись на спустошення, яке там є зараз, що так було. Пан Йосиф додає, що в приміщенні захристії був також прекрасний паркет.

За тимчасовими стінами 2,5 м на 3 м є місце для священиків. Двері з захристії до костелу закриті і прикріплені великим цвяхом. Там, де було вікно є двері і від ранньої весни до пізньої осені один з працівників будівлі Органного Залу від сьомої години ранку підливає сад та прибиває до стіни костелу дроти щоб квасоля могла підійматися.

Важче зрозуміти тих, які вважаючись за християн, приходять на органний концерт і закриваючи вівтар, сідають до нього спиною, а обличчям до сцени. Не знаю як можна слухати органної музики в цих умовах. Навколо якісь дошки, старі столи, протипожежні прилади, ящики з піском, відра і лопати – все в червоному кольорі, до того ж реклами в залежності від сезону.

Хочу також повідомити всіх зацікавлених, що на лист, який ми вислали до пана Президента України, у нас вже є відповідь. Справу направлено до Львівської обласної державної адміністрації.

Ми ніколи не погоджуватимемося з ситуацією, щоб в середині Європи, у Львові, далі існував радянський скансен. Щоб права вірних були жорстоко порушувані, а людські і християнські цінності, на які так охоче посилається влада Львова, були тільки порожнім звуком.

Не бійтеся! – говорив до нас Папа Йоан Павло ІІ. Ми будемо вірні його словам.

Галина Маковська

За матеріалами:  Католицький медіа-центр