11 липня, відзначався Всесвітній день народонаселення. Цього року це особливо знаменна дата, оскільки 2011 рік був відзначений народженням семимільярдного жителя планети. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун наголосив на важливості цього дня, в який ми святкуємо «нашу спільну ідентичність і наше розмаїття».

Директор італійського Інституту демографічних досліджень Свева Авведуто так прокоментувала цю подію: «Боятися нам збільшення населення земної кулі до семи мільярдів? В останні десятиліття демографічне зростання викликало велику стурбованість у міжнародного співтовариства. Деякі кажуть, що для такої кількості людей не знайдеться достатньо ресурсів. Однак в останні роки з'ясувалося, що ресурси все ж таки є. Де ж правда?

Я б сказала, що ресурси дійсно є, а проблема полягає в їх несправедливому розподілі. Всі вони дістаються дуже маленькому відсотку світового населення, а більша його частина не може користуватися ресурсами, якими володіє планета. Науковий і технічний прогрес, безумовно, гарантує можливість більш врівноваженого доступу до цих ресурсів. Таким чином, є інструменти, але потрібна і політична і соціальна воля до справедливого розподілу. З цієї точки зору зростання народонаселення не повинно нас лякати. Навпаки, це - показник добробуту людства: якщо воно росте, значить, йому добре».

Пан Гі Мун у своїй промові з нагоди Всесвітнього дня народонаселення підкреслив: «У нас є їжа для всіх, і все ж мільярд людей страждає від голоду. Крім того, останнім часом демографічна картина сильно обумовлена міграційними потоками. Так, проблема голоду - це трагедія. Вона абсолютно реальна, і її слід вирішувати також і політичним шляхом, захищаючи права людей, ким би вони не були, на доступ до ресурсів. Світове населення ні в якому разі не статично: воно динамічно, зокрема і в міграційному аспекті. Ми бачимо нашу з вами країну: лише кілька десятиліть тому вона була країною емігрантів, а за останні двадцять років вона перетворилася в країну іммігрантів. Міграційні потоки напевно несуть в собі проблеми, але, безсумнівно, і багатство, нові компетенції, нову робочу силу і, звичайно, новий демографічний ріст. Наприклад, в Італії демографічне зростання іммігрантів перевершує італійців. Демографічний застій подоланий якраз напливом громадян інших країн, і цей факт можна вважати позитивним».

За матеріалами: CREDO / Радио Ватикан