О. Ігор Яців: Слава Ісусу Христу, колеги журналісти!  Дякуємо за вашу чисельну присутність на справді важливій події. Я думаю, що ви вже отримали багато інформації для роздумів і розуміння важливості цього дня в історії нашої Церкви. Тому ми одразу перейдемо до ваших запитань і відповідей учасників конференції.

Українські новини: Я задам питання не по темі. Чи є якісь новини у справі Патріархату? І чи могла би УГКЦ, скажімо, посприяти організації зустрічі Папи Римського з російським патріархом?

Блаженніший Святослав: Я думаю, що сьогодні є дуже велика новина щодо Патріархату нашої Церкви: ми проголошуємо Катехизм Української Греко-Католицької Церкви. Це є свідченням, я би сказав, такої інтелектуальної зрілості нашої Церкви, а відтак її внутрішньої єдності. І це один із вимірів нашого патріархального устрою, яким ми вже сьогодні живемо.

А друге питання було щодо зустрічі. Все, що з нашого боку в тому напрямку можна буде зробити, ми зробимо. Але, властиво, ми готові самі зустрітися з патріархом Кирилом, тому що ми є помісною Церквою, Церквою свого права, яка, властиво, може бути посередником, як завжди, щоби інші Церкви, які між собою розсварені помирилися. Але я думаю, що ми готові до того, щоб бути учасниками подібних зустрічей і діалогу.

Журналіст: Прозвучала теза, що Катехизм містить в собі як старе, так і нове. Що є нового під впливом сучасності, і чим він відрізняється від Катехизму Католицької Церкви?

Блаженніший Святослав: Скажімо, те, що є ненове, те є вічне: це є віра Христової Церкви, яку прийняли апостоли і передали своїм наступникам – єпископам від Ісуса Христа. І цю віру Христової Церкви, яка була втілена в контексті розвитку Київської Церкви, - ми її передаємо. Новим є спосіб, в який ми це робимо. Спосіб, яким ми промовляємо до сучасної людини для того, щоб наші люди могли направду користати і пізнати повноту своєї традиції. Можливо, новим буде ще те, що ми цей Катехизм будемо на різні мови перекладати для того, щоб наша Церква, яка сьогодні де-факто живе і молиться в різних культурах, вживаючи різні мови, теж могла однозгідно навчати віри на основі єдиного катехитичного тексту, але теж і різними мовами.

Журналіст: Скажіть, будь ласка, яким тиражем вийшла книжка і як саме ви її розповсюджуватимете по теренах України, чи роздаватимете церковній громаді, в школи, університети і т.д.?

Сестра Луїза Цюпа: На сьогоднішній день тираж не є аж такий великий – всього 25 тисяч. Але перший тираж є запланований 60 тисяч примірників. А відтак поступово ми будемо його додруковувати в міру можливостей і потреби, очевидно. Потреба, як ми знаємо, буде велика, він буде розповсюджуватися в наших єпархіях. В кожній єпархії владика буде мати цей Катехизм, кожна єпархіальна структура буде теж мати цей Катехизм. У Львові видавництво «Свічадо» і наша Катехитична комісія будуть мати цей Катехизм до реалізації. 

Телеканал ICTV: Питання до Владики Святослава. Владико, на презентації говорилось про те, що це є Катехизм більше для церковної еліти: для священиків, єпископів, катехитів. Але все таки є якась місія цього Катехизму серед простих людей. Отже, яке ваше бачення, як би Ви хотіли, щоб його прочитали миряни?

Блаженніший Святослав: Беручи до уваги адресата цього Катехизму, ми, перш за все, мали на увазі не просто простих, а наших людей, вірних нашої Церкви. Хоча, очевидно, катехитичний текст за своєю складністю буває різний. Як було сказано, нашим адресатом є в основному доросла людина. Сподіваємося, що на основі цього Катехизму будуть творитися катехитичні тексти і для дітей, для різних вікових структур. Але він є так продуманий і в такому стилі написаний, щоби він послужив кожному, хто відкриє цю книгу.

Комсомольская правда в Украине: Ви очолюєте Українську Греко-Католицьку Церкву. На своїй посаді які кроки Ви плануєте робити для своїх мирян і вірних? І, наскільки я зрозуміла, цей Катехизм – це фактично енциклопедія віри, так? Тобто вона буде більш такою національною?

Блаженніший Святослав: Дуже цікаве запитання, думаю, що вийде і цікава відповідь. Найперше я хочу сказати, що я роблю дуже багато кроків, але це є всі кроки до людей. Я намагаюся, направду, бути з людьми, їм служити, до них промовляти. І Катехизм – це є теж один з способів, як промовити до людини, до сучасної людини. Як я вже сказав, що Катехизм є найвищим виявом учительського уряду Церкви, учительської Церкви, яка покликана навчати слово істини.

Тепер щодо такого національного. Так ставалося в історії, що на українську мову перекладалися інші тексти богословські, інші катехизми. Навіть побутувала така думка донедавна, що богословствувати українською мовою – це трошки некультурно. І тому подавалися різного роду російські тексти, які мали більше, буцім то, поширення в Україні, чи більшого читача мали. Ми написали текст українською мовою, і це не є переклад. Це є текст, який зродила наша Церква. Зокрема дуже знаменно, що якраз в цьому році ми святкуємо 20 років відновлення нашого катехитичного служіння в Україні, після виходу нашої Церкви з підпілля. Отож ми самі, український виробник, якщо так можна сказати, подаємо цей текст українською мовою для того, щоб можна було пізнати основні істини християнської віри, віровчення і моралі. Бо Катехизм означає «систематичний виклад християнської віри і християнської моралі. Ось це ми намагалися зробити, готуючи це видання.

Інтернет-видання «Експрес»: Сьогодні зазначали, що популяризація Катехизму відбуватиметься по всьому світу. Перш за все, чи будуть створені спеціальні структури, які будуть цим займатись? А по-друге, на який період ви плануєте цю популяризацію? І чи є вже якісь плани щодо другого видання, оскільки Ви казали, що плануєте друге видання, а це процес тривалий, чи є вже якісь плани?

Сестра Луїза Цюпа: Щодо структур, то вони вже є. В кожній нашій єпархії є структура, яка відповідальна за катехитичну справу, за катехитичне служіння. Отже, є голова катехитичної комісії в кожному екзархаті, в кожній єпархії владикою назначена вже особа, яка відповідає за релігійне навчання і виховання. Очевидно, що ця справа вже є в якійсь мірі зорганізована, а кожен владика буде чувати у своїй єпархії та структурі, яка є для співпраці з владикою – вона буде першою відповідальною за подальше втілення цього Катехизму, за перегляд існуючих програм написання, а також за розповсюдження. Крім того, кожен владика має парохів, і кожна парафія має свого катехита. І нашим бажанням є, щоб кожен парох мав цей Катехизм у своїх руках і так виховував своїх вірних у парафії і розповсюджував його.

Блаженніший Святослав: Я, може, ще додам до сестри, що вже було сказано. Ми, направду, думаємо робити подібні презентації, яка відбувається сьогодні, по цілому світу. Сподіваємося, що група цих редакторів, які писали, редагували цей Катехизм, відвідають кожну нашу єпархію: Австралія, Бразилія, Аргентина, Сполучені Штати, Канада, і таким чином ми зможемо, направду, подаючи Катехизм нашим вірним, пояснити його задум, структуру, організацію матеріалу, дати ключ до читання того тексту, і це буде така безпосередня популяризація, про яку ви запитувались.

А щодо другого питання, очевидно, що завжди таке поширення Катехизму, популяризація, воно теж буде мати цілу серію відгуків, яку ми будемо збирати. Отож ви бачите, що ця група редакторів, які уклали цей текст з його проголошенням не закінчують свою працю, вони будуть активно задіяні в популяризації. А з іншого боку вони будуть збирати відгуки щодо того Катехизму, і очевидно ми будемо щораз удосконалювати цей текст, який сьогодні презентуємо.

«Високий замок»: Ваше Преосвященство, Ви щойно повернулися з Італії, де зустрічалися з українськими заробітчанами. Які результати цієї зустрічі? Що вони потребують? Чим Церква їм може допомогти. І ще одне: Папа Бенедикт XVI призначив Вас членом Конгрегації Східних Церков. Які у Вас тепер будуть нові обов’язки? Дякую.

Блаженніший Святослав: Очевидно, що я зустрівся з багатьма очільниками Католицької Церкви в Італії і зокрема мав зустріч з Президентом єпископської конференції Італії кардиналом Анджело Баньяско. Мова йшла про розвиток наших структур в Італії. Бо сьогодні ми маємо 140 громад і 55 священиків українських, які служать на цій землі, але немає такого внутрішнього об’єднання між громадами. Кожна з них знаходиться в юрисдикції місцевого латинського єпископа там, де наші вірні знаходяться. Отож, один із способів як покращити служіння нашим вірним – це є захоронити їх від асиміляції. Творячи наші структури, ми тоді можемо той самий Катехизм популяризувати, творити українські школи катехитичні і т.д.,  і в такий спосіб послужити нашим людям з рамена нашої Церкви.

Що ж стосовно мого призначення членом Конгрегації Східних Церков, я думаю, що таким чином я зможу повніше брати участь у всіх тих справах, які робить Апостольська Столиця по відношенню до Східних Церков, і таким чином голос Української Церкви завжди буде звучати. Це, можливо, і є мета такого мого призначення.

Ще одне питання, якщо дозволите: чи не плануєте Ви кадрові зміни на Святоюрській горі?

Блаженніший Святослав: Святоюрська гора належить тепер до структур Львівської Архиєпархії, і всі кадрові зміни є в юрисдикції Високопреосвященного Архиєпископа Ігора Возняка. Тому прямо якісь кадрові зміни на Святоюрській горі, чесно скажу, не планую.

Орися Уська, «Католицький Оглядач»: Хочу спитати, які конкретні плоди чекає Церква від видання Катехизму в практичному реальному житті вірних? Дякую.

Блаженніший Святослав: Я думаю, що перший плід, який ми очікуємо – це є те, що наші люди краще пізнають свою віру, краще пізнають традицію своєї Церкви і будуть жити відповідно до тої віри, яку вони прийняли. Бо ми зараз живемо в світі, де є абсолютна релігійна ігнорація. Навіть ті люди, які себе вважають віруючими, вони не знають правд віри тієї Церкви, до якої вони належать. Чи це є в Україні, чи це є в Австралії, чи в Аргентині – це по цілому світі спостерігається. І тому Церква відчуває себе зобов’язаною навчати, навчати віри, тієї віри, яку ми проповідуємо. І думаю, що Катехизм – це буде одним з способів помогти нашим людям пізнати віровчення своєї власної Церкви.

Журналіст: Чому був вибраний саме Львів, а не Київ для представлення Катехизму?

Сестра Луїза Цюпа: Чому не Київ, а чому Львів? Це перша така конференція і вона теж планується і в Києві, очевидно. Я думаю, що тут наші структури більше дозволяють і прийняти велике число людей не за такі великі кошти, як в Києві, якщо вже на це пішло. Друге, хочемо теж підкреслити, що Катехизм писався в наших семінаріях і в Українському Католицькому Університеті . Тут є центр богословської освіти… і тому ми запланували таку першу зустріч у Львові, але це не означає, що не буде в Києві.

Блаженніший Святослав: причини чисто практичного характеру, не догматичного чи якогось іншого.

«Український тиждень» Я маю два питання, якщо дозволите. Воно буде стосуватися часів Івана Павла ІІ. Іван Павло ІІ, будучи єпископом, не раз таємно відвідував єпархії, одягнений у спортивний костюм, ставав за колоною і слухав як священик виголошує проповідь. Тема проповідування наших священиків, повірте, болюча – будемо відверто про це говорити. Треба щось робити і змінювати. Скажіть, будь ласка, Ви як будете парадно відвідувати парафії, то вони будуть готуватися. А чи не плануєте Ви якось таємніше це робити і почути реальний стан справ?

Блаженніший Святослав: Я не хочу Вам всі карти відкривати, тому що всі будуть знати (сміється). Нічого таємного не буде, але з іншого боку, направду, користаючись з Вашого запитання хочу сказати, що цей рік наш Синод єпископів в Україні проголосив  роком, присвяченим Божому Слову, як трирічне приготування до 1025-ліття Хрещення Руси-України. Проголошений Катехизм якраз і лягає в ту перспективу цього проголошення Божого Слова, тобто євангелізації.  Безперечно теж, що проповідь священиків – це є те, що кожної неділі євангелізує, проголошує або навчає Божому Слову. І ми сподіваємося, як сказав на презентації Владика Петро Стасюк, що цей Катехизм допоможе підняти якість усього вчительського уряду нашої Церкви, який ми здійснюємо.

Журналіст: Блаженніший, скажіть, будь ласка, чому все таки не відбуваються святкування разом з Римо-Католицькою Церквою?

Блаженніший Святослав: Відбувається дещо разом і відбувається дещо окремо. Точно так само, як в контексті приїзду Папи Івана Павла ІІ. Були Літургії у візантійському обряді, були Літургії в обряді латинському. Були відвідини спільнот Римо-Католицької Церкви, були відвідини спільнот Греко-Католицької Церкви. І ми всі разом в подібному ключі ті події теж і святкуємо.

Михайло Шелудько «Православні католики Одеси»: Блаженніший, дайте, будь ласка, якусь пораду одеським греко-католикам як поводити себе, коли вони постійно чують образи зі сторони православних братів?

Блаженніший Святослав: Я відповім словами Христа: «Як Ви любите тих тільки, що вас люблять, що ви надзвичайного чините? Так само поступають і грішники, і погани. Любіть ворогів ваших. Благословляйте тих, які проклинають вас.» Я думаю, що це є найкраща заповідь, яку я можу передати нашим вірним.