//

Помер відомий греко-католицький священик з Австралії

На 86-му році життя, 21 березня відійшов у вічність священик УГКЦ Іван Шевців, який понад півстоліття душпастирював і мешкав у Австралії. Отець Іван відійшов до Бога у присутності сестер-василіянок монастиря в Лідкомбе. Місцевий парох о.Симон встиг причастити отця Івана, підготувавши його до зустрічі із Всевишнім.

 

Згодом за покійним священнослужителем відправив панахиду.

 

Отець Іван Шевців народився 1 листопада 1926 року в селі Гарбузів на Львівщині. Через два роки його батьки переселилися в село Лукавець Бродівського повіту. У воєнний період Іван Шевців вступив у Львові в Малу духовну семінарію. У 1994 році він повернувся додому. У батьківській оселі у той час розташовувався штаб УПА. З часом хлопець зголосився до Першої дивізії «Галичина». У вересні 1945 року полонених англійцями дивізійників перевезли до табору Реміні. В листопаді того ж року виїхав на навчання до Риму. В травні 1951 року рукоположений у священичий сан архиєпископом Іваном Бучком. У березні 1952 року виїхав душпастирювати до Англії. У березні 1959 року на запрошення австрійського екзарха УГКЦ Івана Прашка прибув до Австралії. Із січня 1962 року душпастирював в Аделаїді, а з лютого 1963 року у Перту. З жовтня 1967 і до травня 1995 року – парох парафії св. Андрія в Сіднеї.

 

Українська громада Австалії пам’ятає о. Івана Шевціва як доброго душпастиря, патріота та невтомного організатора. Завдяки його зусиллям о. постав парафіяльний дім, школа-зал, Дім пенсіонерів, монастир Василіанок, пам’ятник 1000-ліття хрещення України, він організував молодіжний хор Української Католицької Молоді, створив бібліотеку, яку опісля передав УКУ.

 

Священик Іван Шевців також був ініціатором різних акцій з оборони віри і Церкви в Україні комуністичної доби. Він є дійсним членом Богословського товариства, а також Наукового Товариства ім. Шевченка, Почесним науковим співробітником Відділення релігієзнавства Інситуту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, закордонним членом Української асоціації релігієзнавців.

 

Джерело: РІСУ