У Торонто 7 лютого 2011 року помер отець Петро Стецюк, який підтримував багатьох потребуючих в Україні, зокрема заслужених священиків з підпілля УГКЦ. Молодому хлопцеві Петру Стецюку свого часу стати священиком запропонував Патріарх Йосиф (Сліпий). Отримавши єрейські свячення, отець Петро до кінця життя Патріарха був вірним помічником та виконавцем його спеціальних доручень. Про це повідомили РІСУ в Інституті історії церкви УКУ.

Біографія:

Отець Петро Стецюк народився 2 лютого 1924 року в с. Козярі на Тернопільщині, в родині сільського господаря. В селі закінчив «Народну школу» та вступив до гімназії в Тернополі. Під час війни воював у дивізії «СС Галичина». Наприкінці війни разом з бойовими товаришами організовано пройшов через Австрію і здався в полон англійцям. Перебував в полоні в італійській місцевості Ріміні. Своєму визволенню завдячував єпископові Никиті Бучку та втручанню королеви Єлизавети ІІ.

Після еміграції до Канади працював на будові, щоб зібрати гроші і здійснити мрію про навчання. Повернувшись до Європи, вирішив вчитися в Мюнхені. На той час до Рима прибув багатолітній в’язень совєтських концтаборів, Києво-Галицький Митрополит, Патріарх Йосиф Сліпий.

Петро попросив у Патріарха благословення на медичну науку. Несподівано для себе молодий чоловік погодився на пропозицію Патріарха Йосифа стати лікарем душ. Відтак розпочав богословські студії в Римі, а магістерку захистив в Інсбруку. В 1973 прийняв єрейські свячення під час участі в Євхаристийному конгресі в Австралії з рук єпископа Івана Прашка.

Священичі обов’язки виконував у Римі. Митрополит Йосиф доручив отцеві працю економа в УКУ. Брав участь у підготовці Синодів УГКЦ. У 1986 році переїхав до Австралії, а з 1987 р. перебрався до Торонто. З того часу служив в церкві св. Отця Миколая. 1996 року відзначений митрою.

Джерело: РІСУ