П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

"Піст у їжі повинен стати для нас додатком до посту духовного", - о. Роман Шуп'яний

18 березня 2013 року у католиків східного обряду та у православних християн розпочинається Великий піст.

Чим є ці символічні 40 днів для християн і яка справжня мета нашого посту? Що значить добре постити? Що пропонує Церква вірним під час посту і як змінюється Її літургійний день? Як відкривається нам життя східної Церкви через участь у Літургії Ранішосвячених Дарів?

Про це і більше ми поговоримо з о. Романом Шуп’яним, священиком храму св. Василія Великого.

 

Чим є піст для сучасного християнина? Як Церква готує вірних до Великого посту?

Піст сьогодні асоціюється для нас найперше з їжею: а саме з тим, що «можна» їсти і що «не можна». Звичайно, це дуже важлива складова нашого відречення від комфорту, наших звичок, смакових уподобань, проте варто поставити собі запитання: а яка мета такої відмови? Відповівши собі на запитання про мету нашого посту, ми мали б зрозуміти, від чого насправді слід відсторонитись.

Новозавітна Пасха святкується не лише як один з празників церковного року, а як момент особливого переживання, усвідомлення мого спасіння, моєї участі у Божому Житті. Протягом тижнів, що передують Великому посту, Церква готує нас до нього окремими євангеліями, які звертають увагу на нашу віру та моральні й духовні якості. Це Притча про Закхея, який був «малого зросту» - ми розуміємо, що Христос мав на увазі людину, малу у вірі. Притча про Блудного сина, а краще сказати – про люблячого Батька, який не відкидає свою дитину, а після її навернення ступає сину назустріч. Зрештою, Притча про Митаря і Фарисея. Кого ми бачимо в собі частіше: митаря чи фарисея?

Застановившись над змістом тих читань та над особами, яких Христос наводить нам у Євангелії, ми можемо виокремити в собі ті риси, яким варто присвятити час Великого посту. Добрі риси нашого характеру потребують підтримки, інші ж – викорінення.

Піст у їжі повинен стати для нас додатком до посту духовного. Це є також – участь у Літургіях протягом тижня, частіша сповідь, причастя, участь у Хресній дорозі, особиста молитва.

 

Чому Церква називає саме число 40 як кількість днів посту перед Великоднем?

40 – це число символічне. У Біблії це число має особливе наповнення: 40 років Мойсей водив єврейський народ по пустелі, у новому Завіті Ісус 40 днів молився на самоті, будучи спокушуваний дияволом, ті ж 40 днів Христос після Свого воскресіння перебував між учнями на землі. Церква, беручи за основу число 40 (адже, нагадаю, що до ІІІ століття піст тривав усього тиждень, а вже після Нікейського собору – 40 днів), бажає виокремити цей період як певний час, якого достатньо для очищення своєї душі, щоб могти ясно бачити Божий промисел у своєму житті, могти зустріти Христа з чистим серцем.

У нашій Церкві піст загалом складає 36 днів: це – 7 тижнів без суботи та неділі, крім Великої суботи.

 

А чому в суботу немає посту?

Як мовиться у Старому Завіті «…і благословив Бог сьомий день і освятив його…» (Бут 2,3). Сьомим днем була субота, тому євреї у цей день нічого не робили. Дехто думає, що суботній день був просто перенесений на неділю, яка стала для християн днем відпочинку, проте це не так. Неділя – це перший день у церковному тижні, так само на це вказують ранні отці Церкви. У Новому Завіті субота стала днем очікування Господнього дня – неділі, коли Христос воскрес, перемігши смерть.

 

Яке ж значення суботи показує нам Великий піст?

У часі посту в кожну суботу, крім Страсної седмиці, служиться сорокауст – заупокійне Богослужіння. У Святому Письмі ми згадуємо, як у суботу Христос воскресив Лазаря та як в Страсну суботу спочив Сам, воскреснувши на наступний день. Таким чином, ми поминаємо померлих, віруючи, що Христос переміг смерть і обіцяє нам спасіння і життя вічне. Коли ми стоїмо на Літургії, то маємо розуміти, що поряд з нами невидимо перебуває вселенська Церква, як молиться священик у тихій молитві «…стоять перед Тобою тисячі архангелів і десятки тисяч ангелів, шестокрилі і багатоокі херувими й серафими», а також усі душі наших померлих братів і сестер у Христі.

 

Під час Великого посту правиться Літургія Ранішосвячених Дарів. Розкажіть, будь ласка, про цей звичай.

 Літургія Ранішосвячених Дарів походить з давньої традиції аскетичного монашества. Отже, кожен монах, живучи на самоті, дотримувався посту. Під час Великого посту сьогодні цей вид аскези також має важливе значення: євхаристійний піст. Живучи поза спільнотою, монах лише раз на тиждень – у неділю мав спільну з братами Літургію, а отже_ приступав до Причастя. Протягом тижня Літургії він не правив, проте мав із собою раніше освячені Святі Дари – з недільного Богослужіння, які щодня споживав, приймаючи Божу благодать для скріплення духу.

Сьогодні ми служимо Літургію Ранішосвячених Дарів в так звані алітургійні дні – це фактично Вечірня з Причастям. Така практика дає змогу вірним (звичайно, тим, хто прагне під час Великого посту брати більшу участь у літургійному житті Церкви, ніж зазвичай) пережити своєрідний євхаристійний піст – очікування воскреслого Христа, адже Євхаристія відбувається під час Посту лише в неділю (за строгими традиціями). Така «світла печаль», як каже східний богослов прот. О. Шмеман, дозволяє нам по-особливому зануритися у стан Церкви, Котра очікує воскреслого Спасителя, якого ось уже немає з нами і який воскресне, проте час іще не настав.

 

Що б ви побажали нашим вірним, християнам та тим, хто ще у пошуку віри, на початку Великого посту?

Побажаю усім духовних успіхів, які настануть лише у співпраці з Божою благодаттю. Нехай Ваша молитва принесе ті плоди у Вашому духовному житті, з якими Ви щиро і відкрито зустрінете Воскреслого Христа. Бажаю Вам відчути Його промисел у Вашому житті.

Підготувала Соломія Щур

 

Джерело: http://osbm-kyiv.com.ua