На VIII Міжнародній науковій конференції «Археологія заходу України» вперше було широко представлено артефакти кінця ХІІ – початку ХІІІ ст, знайдені торік під час розкопок в історичній частині Львова.

Про це 9 червня у коментарі ЗІКу повідомив кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства імені Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський.

Науковець розповів, що щорічно у травні в Інституті українознавства імені Крип’якевича НАН України відбувається Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України». Цього року на неї було запрошено близько 200 учасників.

На конференції вперше широко були представлені археологічні розкопки за минулий рік в самому центрі Львова біля площі Ринок. «Кожен львів’янин знає місце перетину вулиць Краківської та Вірменської, де мають збудувати готельний комплекс. Я був приємно здивований, коли наш колега з Рятівної-археологічної служби Інституту археології НАН України Назар Войтович представив матеріали, які засвідчують збереження культурного шару завтовшки 30 см ХІІ – початку ХІІІ ст», – розповів Микола Бандрівський.

До цього часу в центрі міста, за його словами, виявляли здебільшого знахідки ХІІ –ХІІІ ст у перевідкладеному стані, тобто такі, які вже були викопані і знаходилися на тому ж місці, але вже в шарах пізнішого часу. «А тут ми маємо унікальний випадок, коли товстий, неторканий шар кінця ХІІ – початку ХІІІ ст залишився до цього часу. І в цьому шарі знайдено прекрасні вироби, в тому числі ювелірні вироби, скляні браслети, бронзові предмети, ножі», – наголосив науковець.

Також, за його словами, на конференції було представлено коштовні речі церковного ужитку ХІІ –ХIV ст, які були знайдені з протилежного боку пл. Ринок в районі вул. Федорова, 28. Тут було знайдено чотири великі енколпіони, які складаються з двох частин, а всередині зберігалися мощі. І на поверхнях вони всіяні зображеннями Христа, Богородиці, євангелістів, а датуються дуже раннім часом – ХІІ –ХІІІ ст. «Всі ці речі були опущені в дерев’яну криницю. Також було знайдено мідну чашу, речі священичого одягу – серед яких: бронзові медальйони з прозорими вставками, на фоні яких є зображення голови Ісуса Христа. Датуються вони не пізніше 14 ст», – розповів Микола Бандрівський.

Перший раз, за його словами, у Львові в центрі міста знайдено таку цікаву пам’ятку. «Цей факт виявлення скарбу засвідчує, що до 14 ст ця територія належала русинам-українцям. І найімовірніше, оскільки характер цього скарбу носить православний характер, то ці речі належали або якомусь священику, або іншій особі, причетній до Церкви Петра і Павла, яка знаходилася на місці сучасного Домініканського собору. «Ми знаємо з літописів завідувача архіву ордену домініканців у Львові, ґданського німця Мартина Ґруневеґа (ХVI ст), що на місці сучасного Домініканського собору була княжа Церква Петра і Павла. Тоді ще не було Успенської церкви на вул. Руській, тому ми припускаємо, що цей скарб міг належати до парафіян чи священичих осіб цієї церкви», – розповів Микола Бандрівський про доповідь Рятівної-археологічної служби Інституту археології НАН України.

Джерело: РІСУ