//

Петро Григоренко став свідченням правди та вірності загальнолюдським цінностям, – Мирослав Маринович до 25-ліття від дня смерті генерала

В Українському католицькому університеті відслужили поминальну літургію за генералом Петром Григоренком. 21 лютого минає 25 років від дня смерті дисидента. «Він був людиною, яка пройшла великий жертовний шлях боротьби, він тривалий час перебував у психіатричних каральних лікарнях, де був позбавлений будь-яких прав. Це мучеництво Петра Григоренка стало великим свідченням для багатьох радянських людей: свідченням правди і вірності загальнолюдським визначальним цінностям», – зазначив проректор із призначення та місії УКУ Мирослав Маринович.

 

Петро Григоренко був причетний до створення кількох правозахисних організацій, зокрема Московської та Української Гельсінкських Груп, до яких він належав: «Сьогодні у Києві, у Соборі святого Володимира відслужили поминальну службу за генералом. Мені приємно, що ми у Львові, у греко-католицькій спільноті, також згадуємо особу, яка відіграла одну з найвизначніших ролей у пору дисидентства СРСР», – додав Мирослав Маринович.

 

Проректор УКУ також зазначив, що Петро Григоренко є героєм кримськотатарського народу, для якого він був джерелом натхнення. Проте генерал належить усій Україні: «Мені б хотілося, щоб про нього завжди зберігалася вічна і вдячна пам’ять серед українців, адже він навернувся до свого українства, був чутливим до його болю і вмів прекрасно поєднати своє національне та правозахисне почуття».

 

Довідка.

Петро Григорович Григоренко народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Навчався в Харківському технологічному інституті, Академії Генерального штабу. Служив у Червоній армії, учасник боїв на річці Халхин-Гол (1939), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941-1945 роках. З 1945 викладач Військової академії імені Фрунзе (Москва). У 1961 виступив з критикою сталінізму та політики М. Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії.

У 1964-1965 і 1969-1971 роках зазнавав переслідувань, перебував на примусовому психіатричному лікуванні, його неодноразово заарештовували, не мав роботи. У травні 1976 року став членом-засновником Московської Гельсінкської групи. Через свого близького товариша Миколу Руденка сприяв утворенню 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсінкської групи, членом якої він також став.

У цей час генерал Григоренко стає епіцентром дисидентства Радянського Союзу. Григоренко — координатор діяльності Української і Московської Гельсінкських груп. У листопаді 1977 року йому дозволити виїхати за кордон на операцію, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР. Помер Петро Григорович на вигнанні у США 21 лютого 1987 року, не доживши 4 роки до проголошення України незалежною державою.

 

Прес-служба УКУ