//

Пастирський лист з нагоди відкриття беатифікаційного процесу Єпископа Рафала Керницького

Дорогі Брати і Сестри!

 

3 травня 2012 р. випадає сота річниця від дня народження світлої пам’яті Єпископа Рафала Керницького, довголітнього настоятеля латинської Архікатедри у Львові. В післявоєнний період, коли комуністичний режим вів активну боротьбу з релігією, о. Рафал Керницький, повернувшись з сибірських таборів, розпочав у Львові душпастирське служіння в катедральному храмі.

 

Великі заслуги о. Рафала для Церкви підкреслив Святіший Отець бл. Йоан Павло ІІ, коли написав після його смерті: «Відійшов до Господа по заслужену нагороду великий священик, ревний єпископ, вірний свідок Учителя Ісуса Христа і безстрашний захисник віри. Єпископ Рафал любив Церкву, якій присвятив все своє життя, всі сили і здібності. Заради неї він терпів довгі роки переслідування, страждання, сибірські табори, тюремні камери і нелюдські приниження. Він залишиться в пам’яті і в серцях львів’ян як добрий батько. Він - повний францисканської простоти, покірний слуга був вірним до кінця в забезпеченні безперервності Церкви у важкий і назначений стражданнями час. За це героїчне свідоцтво складаю йому сьогодні від імені Церкви подяку, що плине з глибини серця».

 

Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо, які важкі випробування випали на  долю вірних римсько-католицької Церкви. Єпископи і священики в переважній більшості були вимушені залишити архідієцезію і виїхати до Польщі. Дуже швидко храми у Львівській Митрополії були зачинені, за винятком 12 святинь, які мали свідчити про релігійну свободу і доброзичливість Радянської Влади. У Львові діючою залишилась латинська Катедра, вірним охоронцем якої впродовж 47 років був єпископ Рафал Керницький, та костел св. Антонія з Падуї. Так само комуністи вчинили з греко-католицькою Церквою. Всіх єпископів і священиків, які залишились в єдності з Апостольською Столицею, арештували і вивезли до таборів, а духовенство, що залишилось було вимушене зійти до катакомб. Більшість уніатських святинь влада передала православним християнам, а інші були зруйновані або використовувалися як колгоспні склади, фабричні приміщення, спортзали, магазини чи хліви.

 

В такій драматичній ситуації о. Рафал оточив сердечною опікою вірних католиків візантійського обряду, наражаючись на величезну небезпеку. Він охоче служив їм у Катедрі, допомагав священикам, які таємно сповідали там своїх вірних, організовував свята згідно з їхнім обрядом, уділяв хрещення, сповідав, благословив подружжя. Свідоцтвом, яке підтверджує таку поставу Єпископа Рафала Керницького, нехай будуть слова о. Дам’яна Богуна, ігумена монастиря Василіян у Львові: «Помер єпископ Рафал, Богом нам даний рятунок. Це рука подана потопаючому. Де б ми знайшли без нього сповідника для хворого, священика для хрещення дитини, для благословення шлюбу ітд. Він можливо для нас був дорожчий, ніж для поляків… Він вже напевно в небі і як за життя ми бігли до нього, біжімо і тепер в наших справах до нього, а він допоможе».

 

Незважаючи на час, що минув, о. Рафал залишається в сердечній пам’яті мешканців Львова і не тільки. Біля його гробу вірні постійно затримуються на молитву, в якій просять не лише про дар спасіння для нього, але відчуваючи святість життя цього великого священика, просять про заступництво перед Богом. Такий хід подій спонукає нас розпочати канонізаційний процес о. Рафала Керницького, а сота річниця народження, видається найкращою нагодою, для цього.

 

Тому запрошую єпископів, священиків, ченців, сестер-монахинь і всіх вірних, для кого о. Рафал залишається «порятунком і рукою поданою потопаючому» на урочисте відкриття канонізаційного процесу, що відбудеться у Львівській Архікатедрі латинського обряду 4 травня 2012 р. Цей день вибраний не випадково. Це перша п’ятниця місяця, день, коли ми винагороджуємо Божому Серцю всі зневаги, які люди завдали Божій Любові. Для о. Рафала кожна Перша П’ятниця місяця – це незлічимі години проведені в сповідальниці, тисяча уділених Причасть і служіння хворим, які проживали не лише у Львові, але й в радіусі кількох десятків кілометрів за містом.

 

Відкриття процесу – це нагода, щоб звернути погляд на катедральний вівтар, біля якого о. Рафал схилявся над патеною і чашою, щоб заспокоювати наше прагнення Бога. Це нагода, щоб поглянути на амвону і пригадати як він вчив нас про Господа і Його Матір. І врешті нагода, щоб поглянути на сповідальницю, біля якої стільки людей відчуло Боже Милосердя, коли він шепотів слова розгрішення, відпускаючи нам гріхи.

 

Наша зустріч 4 травня о 1600 у Львівській Катедрі нехай свідчить про вдячність, яку носимо в серцях для Отця Єпископа Рафала Керницького. Перед сесією, яка відкриє процес і присягою Трибуналу, о. Юзеф Вулчанський та о. Здіслав Гоголя OFM Conv з Університету Йоана Павла ІІ  у Кракові, в рефератах представлять постать Єпископа Рафала. Відкриття процесу буде увінчане урочистою Євхаристією о 1800, яка відправлятиметься в намірі беатифікації Отця Рафала.

 

Улюблені брати і сестри!

Ми сьогодні радіємо свободою, яка дозволяє нам відкрито і вільно сповідувати віру. Батьки можуть вести своїх дітей до святині, не боячись переслідування в школі, яке колись було; в парафіях регулярно проводиться наука катехизму; маніфестуємо свою віру на вулицях міст і сіл; все більше маємо священиків; кандидати до семінарії не мусять просити і чекати на згоду місцевої влади, щоб розпочати навчання. Я думаю, а навіть переконаний, що всі ці зміни великою мірою ми завдячуємо жертовному служінню і важкій праці священиків за часів комунізму, а серед них єпископу Рафалу Керницькому.

 

Нехай наша присутність 4 травня в Катедрі стане дійсним знаком вдячності і підтвердженням слів  бл. Йоана Павла ІІ, який 3 червня 1991 р. в Любачові говорив: «Отець Рафал – хто ж його не знає!?»

 

На завершення мандрую в думках до Катедри і разом з Вами звертаюся в сторону Прекрасної Зорі Міста Львова, Марії! Богородице, підтримуй нас своєю опікою і веди до свого Сина Ісуса Христа: з відвагою і довірою так, як Ти вела о. Рафала, «вірного сторожа» львівської Катедри.

 

Львів, 18 квітня 2012 року

 

Архиєпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ

Голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України

 

Джерело: www.rkc.lviv.ua