Послання під назвою „ Істина, звіщення та автентичність життя в цифровій епосі” присвячене перш за все суспільним порталам. Нові технології змінюють не тільки „спосіб спілкування”, але комунікацію саму по собі, спричиняючи до радикальної культурної трансформації.

З однієї сторони, розкриваються можливості для отримання знань, формування стосунків, побудови єдності, а з другої - з'являються загрози маніпуляції, втрати відчуття самого себе і оточуючого середовища через, так би мовити, розчинення в чомусь на кшталт паралельного світу, в надмірному заглибленні у віртуальний світ.

Бенедикт XVI підкреслює, що в цій ситуації потрібно ставити чіткі запитання. Самому собі і ширшій , суспільній, культурній реальності. Самому собі про те, „хто є «моїм ближнім» у цьому новому світі? Чи існує небезпека стати менш присутнім по відношенню до тих, кого я зустрічаю в повсякденному житті? По відношенню до найближчих в сім'ї, друзів? Чи існує ризик того, щоб стати «відірваним від реальності», бо моя увага розділена, занурена у «інший, віртуальний світ», а не в той, в якому я фактично живу, який обумовлює моє повсякдення і за який я відповідальний? Чи я маю час і чи я вразливий до критичної рефлексію над тим, що робиться навколо?

Виникають ті ж запитання, що стосуються ширшої культурної і суспільної реальності, тієї, яка мене оточує, щоб вона мною не маніпулювала. „Як кожен інший плід генія людини, нові технології комунікації вимагають того, щоб поставити їх на службі на користь загального добра особи і всього людства” – пише Папа.

Часто в громадській думці панує переконання, що християнство, а особливо Церква, блокують прогрес суспільств, представляючи застереження щодо багатьох ідей і тенденцій, що форсуються у ЗМІ, а також економічними і ідеологічними силами, що стоять за ними . Папське послання схиляє до постановки питання і запрошує роздумати над тим, що можна зробити, щоб медіальний простір був дійсно „на службі суспільного інтересу”, а не тільки якихось окремих цілей.

За матеріалами Radio Watykańskie