//

Папа Бенедикт XVI підписав Апостольське повчання «Ecclesia in Medio Oriente»

У п’ятницю, 14 вересня 2012 р., в соборі святого Павла Мелхітської Греко-Католицької Церкви в місцевості Гарісса поблизу Бейруту, Папа Бенедикт XVI підписав Апостольське повчання «Ecclesia in Medio Oriente».

 

 

На початку своєї промови, виголошеної з цієї нагоди, Святіший Отець Бенедикт ХVІ привітав усіх присутніх у базиліці Святого Павла Патріархів, латинських та східних єпископів та членів Спеціальної Ради Синоду Єпископів для Близького Сходу і висловив особливу вдячність Патріархові Григоріусу ІІІ Лагаму за його теплі слова прийняття та архиєпископові Миколі Етеровічу, Генеральному Секретарю Синоду Єпископів, за його слова привітання. Папа наголосив, що йому дуже приємно задля присутності представників Православної Церкви, мусульман та друзів, як також представників культури та державних установ.

 

Окремо Святіший Отець привітав Греко-мелхітську спільноту, яка у ці дні приймає Вселенського Архиєрея. «Ваша присутність вчиняє ще урочистішим підписання пост-синодального Апостольського Повчання «Церква на Близькому Сході» та засвідчує про те, що цей документ, скерований, очевидно, до Вселенської Церкви, набирає особливого значення для всього Близького Сходу», – підкреслив Папа Бенедикт ХVІ, додаючи, що, за Божою волею, цей акт підписання відбувається саме у празник Воздвиження Святого Хреста Господнього, яке започаткувалося на Сході у 335 році, наступного дня після Посвячення базиліки Воскресіння, побудованої імператором Костянтином Великим на Голготі і над гробом Господа Ісуса.

 

Єпископ Риму пригадав, що через місяць буде відзначатись 1700-річний ювілеї від появлення Костянтинові хреста Ісусового, під знаком якого він переможе своїх ворогів. Згодом імператор Костянтин підписав міланський едикт і надав своє ім’я Константинополю. На думку Святішого Отця, пост-синодальне Апостольське Повчання варто читати та інтерпретувати у світлі празника Воздвиження Святого Хреста Господнього і, зокрема, у світлі монограми Ісуса Христа, «Х» та «Р», перших двох літер слова «Христос». Таке читання Апостольського Повчання провадить до нового справжнього відкриття ідентичності хрищення та ідентичності Церкви і закликає, водночас, до свідчення у єдності і через єдність.

 

Єпископ Риму наголосив, що християнин ніколи не повинен забувати про нерозривний зв’язок між Хрестом та Воскресінням, бо без цього зв’язку Воздвиження (піднесення) Хреста означало б виправдання терпіння та смерті, вбачаючи у них фатальний кінець. Для християнина, Воздвигати (підносити) Хрест – це творити взаємини з цілістю безумовної любові Бога до людини; бажати жити та виявляти цю цілість любові у світі; ставати вістуном братньої і церковної єдності, що є джерелом правдивого християнського свідчення; це чинити акт віри, надії та любові.

 

Папа Бенедикт ХVІ також підкреслив, що Синодальні Отці, беручи до уваги актуальний стан Церкви на Близькому Сході, змогли роздумати над радостями та терпіннями, страхами та надіями учнів Ісуса, які проживають на цих землях. Таким чином, уся Церква могла почути тривожний крик та вловити безнадійний погляд багатьох людей, які знаходяться у скрутній матеріальній та гуманній ситуації, які живуть у страсі та тривозі, бажаючи слідувати за Христом, Який надає сенс їхньому існуванню, але вони часто зустрічаються з багатьма перешкодами та труднощами у виявленні своєї віри. Як же ж не віддавати хвалу Господеві за мужність та відвагу у вірі людей Близького Сходу, – зазначив Вселенський Архиєрей, – як же ж не дякувати Йому за полум’я Його безмежної любові, яке вони оберігають, щоб воно не згасло на землі, яка прийняла Божого Сина.

 

«І саме тепер необхідно святкувати перемогу любові над ненавистю, прощення над помстою, служіння над пануванням, покори над гордістю, єдності над поділом», – промовив Бенедикт ХVІ, заохотивши усіх до того, щоб не боятись, перебувати у правді та дбати про чистоту віри. Це є мова славного Хреста! Це є безумство Хреста: вміти перемінити наші терпіння у волання любові до Бога та милосердя до ближнього; вміти також перетворити людей, поранених у їхній вірі та ідентичності, у глиняні посудини, готові до того, що бути наповнені Божими дарами.

 

Церква на Близькому Сході подає елементи, які можуть допомогти зробити особистий і спільнотний іспит сумління, об’єктивно оцінити старання та бажання святості кожного учня Ісуса Христа. Апостольське Повчання відкриває правдивий міжрелігійний діалог, оснований на вірі в Єдиного Бога і Творця. Цей документ також прагне зробити свій вклад у справу екуменізму, повного людського, духовного та харитативного запалу, у правді та євангельській любові, що черпає силу зі слів Господа Ісуса: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож, Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 19-20).

 

Папа також підкреслив, що Апостольське Повчання має на меті допомогти кожному учневі Ісуса жити у повноті і ділитися досвідом своєї ідентичності хрищення. Цей документ прагне зробити вклад в очищенні віри від усього того, що її спотворює, від усього того, що затьмарює блиск Христа. «Не бійсь, маленьке стадо» (Лк. 12, 32) і пам’ятай обіцянку, яку почув імператор Костянтин: «Під тим знаком переможеш!» Святіший Отець заохотив вірних Церкви на Близькому Сході не боятись, адже Вселенська Церква завжди їх супроводжує своєю духовною близькістю.

 

Джерело: Радіо Ватикан