"Мудрість. Спокій. Доброта.
Ось, мабуть, така характеристика
Блаженішого Любомира є для мене..."

Катя, Святоюрська молодь, м.Львів.

27 січня 2012 р. Б. в історії ЛМГО "Українська молодь – Христові" cталася знаменна подія. На духовні бесіди "Особа та відповідальність..." (бесіди відбуваються щоп'ятниці о 18.00 год. – прим. автора) завітала Велика людина, святець, батько, вчитель, людина, обдарована Божою благодаттю – Блаженніший Любомир (Гузар).

Кожна хвилина очікування проживалася якось по-особливому, з трепетом в душі, частим серцебиттям, своєрідними емоціями та тривогою. Минають останні хвилини, злітають секунди - і ось, ця довгождана мить настає. Він тут, у залі. Молодь зустрічає дорогого гостя колядою "Бог ся рождає". Опісля голова організації Роман Ковалів виголошує привітальне слово і підноситься коровай, який власноруч спекла Ліліана Михалюк (заступник голови організації – прим. автора).

Що ж таке відповідальність? «Зрозуміти, що таке відповідальність – саме в собі не є дуже трудним, що далеко є труднішим є взяти відповідальність. Це готовність прийняти наслідки нашого рішення... В радянські часи був страх перед відповідальністю, кожен шукав вищого урядовця, щоб той грішив. Взяти на себе відповідальність було небезпечно... Ми дуже часто боїмося, прямо боїмося наслідків нашого рішення...

Особа і відповідальність. Зрілість особи пізнається по тому, наскільки вона готова брати на себе відповідальність за те, що вона робить. Є люди, які не можуть ні нащо рішитися, бо бояться відповідальності, бояться наслідків...» - так коротко, згадуючи життєві історії, розкрив тему Блаженніший Любомир (Гузар).

А потім посипалися запитання з залу. Вони були різноманітними. Ось декілька з них:

Кожне слово, думка, які лунали з уст Блаженнішого, були сприйняті молодими людьми як дороговказ, підказка у майбутнє. Зустріч проходила спокійно і невимушено.

Декілька вражень про особливу духовну подію:

"Зустріч з Блаженнішим пробудила щось нове і таке незвичне в моєму серці – відчуття безпеки, повної довіри та батьківської любові. Отримала нову впевненість у майбутнє, віру в добру долю й запевнення, що Бог з нами, і ніколи нас не покине. До нас завітала Людина такого рівня і такого життєвого досвіду! Відчувалася присутність вищих небесних сил, Святого Духа, який діяв в той момент і знаходив такі чіткі та достойні відповіді на всі запитання. Насправді чудувалася, як так швидко можна знайти їх(відповіді) на всі питання, а до того ж, подати їх у такій доступнійдля кожного та зрозумілій формі. Цього вечора я знайшла багатопорад і для себе. Було так приємно і тепло на душіпросто бути та чути...", - Лідія Баран, голова ТУСК "Обнова".

"Дуже радію, що побачила наживо і почула Блаженнішого Любомира (Гузара). Після нелегкого, напруженого робочого дня я наповнила свою душу та розум надзвичайним миром, радістю та піднесеністю від почутих слів. Ця Людина наповнена Божою благодаттю, яка розливає її усім навколо. Це неймовірно...", - так про зустріч, відгукнулася одна з членкинь УМХ, Марічка Кобик.

"...Коротенька промова на тему бесіди, а далі - потік запитань. Ситуація в залі DSC5094
постійно змінюється: то набирає подекуди простого, жартівливого характеру, то навпаки, стає дуже напруженною, залежно від питань гостей і відповідей Блаженнішого на них!Загалом було досить цікаво! На закінчення гарно помолилися, поколядували, отримали благословення та, офіційно, нового ДУХІВНИКА! Вразила велика кількість людей!...", - Мар'ян Цибрівський, член організації "Українська молодь – Христові".

Ще однією значною подією цього вечора стало офіційне представлення  духівника спільноти - салезіянина о. Олександра Чумакова (з щирих уст отця Тараса Миляна, голови Молодіжної комісії Львівської архиєпархії). Духівник організації отримав благословення від Блаженнішого на провадження молоді Христовою дорогою. "Явідчув присутність святителя Андрея, нашого опікуна...", - промовив о. Олександр, і закликав спільно помолилися за його прославу.

Молодь, обдарована благословенням Блаженнішого Любомира (Гузара), сповнена новими почуттями, наснагою йти вперед, не боятися перешкод, об'єднатися в одну велику спільну християнську родину, з усмішкою на устах та умиротворенням в душі, прощалася з організаторами. Для багатьох цей день в пам'яті залишить великий, глибокий, незабутній слід. Це воістину Божа благодать зійшла з небес до нас, і, "наче кайдани впали, прийшло розуміння, що відповіді на дуже важкі і заплутані запитання – прості і елементарні!", - Зоя Франчук, членкиня УМХ.

(с) Іра Сулик
Джерело: ДивенСвіт