Коли вся Європа обговорює неконтрольований потік туніських мігрантів у пошуках хліба, на східннх околицях континенту без розголосу протягом багатьох років спокійно розігрується драма християн, які втекли з Іраку. Не втекли за хлібом, а тому, що в якийсь момент відчули ніж на горлі. Багато з них були свідками замахів і страт. Вони втратили своїх рідних і колег. На виїзд наважувалися інколи в одну мить, не беручи з собою нічого, окрім невеликої валізи. Тепер чекають в Туреччині, біля воріт Європи і, на відміну від тунісців, не можуть поставити Захід перед доконаним фактом. У цьому регіоні кордон оберігається краще, ніж в Тунісі, а й прикордонники бувають тут набагато безжальніші, ніж італійські служби.

Постхристиянський Захід непохитний по відношенню до християн, які були змушені покинути свою  батьківщину з огляду на сповідувану віру, яку там ототожнюють із Заходом. Лише німці раз зробили виняток, прийнявши 2,5 тис. іракців. Франція та Італія, до яких сьогодні напливають тисячі мусульман з Тунісу, прийняли лише кілька десятків тих, що вижили після нападу на сиро-католицький катедральний собор у Багдаді, при чому з великим розголосом, щоб ніхто не пропустив цієї виняткової гостинності для іракських християн. Сполучені Штати також бувають жорстокими: дадуть візу дітям, а відмовлять батькам - розповідає халдейський священик Франсуа Якан, який допомагає іракським біженцям у Стамбулі.

Між тим, Туреччина негостинна щодо християн: вони не мають права там ні працювати, ні отримувати соціальної допомоги, збираються навколо своїх церковних спільнот, які також небагато можуть зробити, бо найчастіше не мають статусу юридичної особи. Однак, у цих нечисленних християнських церквах вони почуваються об'єднаними і допомагають один одному. Очікуючи виїзду, підтримують тих, що лише прибувають, організовують навчання для дітей та молоді. Опору знаходять у вірі, - говорить о. Якан. Проте, настрої не добрі, навіть якщо комусь вдається виїхати. Вони усвідомлюють, що є людом, який піддається розпорошенню і вже незабаром припинить своє існування. Сьогодні ми, завтра інші християни на Близькому Сході. Ситуація в Сирії, Лівані чи Йорданії зовсім не набагато краща, - підкреслює халдейський священик.

За матеріалами Radio Watykańskie