Папа Бенедикт XVI оприлюднив послання Motu proprio (за власною ініціативою) «Latina Lingua» про просування і вивчення латинської мови в Церкві.

У документі Папа нагадує, що латина завжди займала чільне місце в Католицькій Церкві і високо цінувалася Римськими Папами, які просували її вивчення і поширення. Латинська стала мовою Церкви, здатною звіщати Євангеліє на універсальному рівні, як це вже стверджувалося в Апостольській конституції "Veterum sapientia" блаженного Папи Івана XXIII.

«Від самої П'ятидесятниці Церква говорила і молилася всіма людськими мовами», - йдеться в посланні Бенедикта XVI. Тим не менше, християнські спільноти перших століть обширно використовували грецьку та латинську мови, «мови універсального спілкування в світі, де вони жили, завдяки яким новизна Христового Слова зустрічалася зі спадщиною греко-римської культури». Після падіння Римської імперії Церква Риму не тільки продовжувала використовувати латинську мову, але берегла її і поширювала як в богословсько-літургійній сфері, так і в галузі освіти і передаванні знань.

«І в наш час, - пише далі Святіший Отець, - знання латинської мови і культури є незамінним для вивчення джерел, на які опираються, серед інших, численні церковні дисципліни, такі як богослів'я, літургіка, патристика і канонічне право, - відповідно до вчення Другого Ватиканського собору». Крім того, щоб підкреслити універсальний характер Церкви, саме цією мовою складені літургійні книги Римського обряду, найважливіші документи Папського учительства і офіційні акти Римських Пап.

Бенедикт XVI зазначає, що в сучасній культурі, в контексті загального ослаблення гуманітарних наук, є ризик більш поверхневого вивчення латини, що помітно і в філософсько-богословській підготовці майбутніх священиків. З іншого боку, якраз в сьогоднішньому світі, в епоху розвитку науки і техніки, відзначається оновлений інтерес до латинської мови та культури, - і не тільки на континентах, культурні корені яких сягають греко-латинського світу. Цей інтерес набуває важливого значення, оскільки залучає не тільки академічне середовище, але стосується молоді і вчених в усьому світі, носіїв різних традицій.

Тому необхідно робити все можливе для просування знання і більш компетентного використання латини як в церковному середовищі, так і в більш широкому культурному контексті. Щоб ці зусилля принесли результат, сьогодні - пише Папа - актуально розробити дидактичні методи, пристосовані до нових умов, і розвинути мережі відносин між академічними установами та дослідниками, щоб приділяти належну увагу багатій і різноманітній спадщині латинської культури.

Для досягнення цієї мети Папа засновує Папську Латинську академію (Pontificia Academia Latinitatis), що підпорядковується Папській раді з культури. Одночасно фонд «Latinitas», започаткований Папою Павлом VI шляхом хірографа «Romani sermonis» від 30 червня 1976 року, припиняє своє існування.

За матеріалами ru.radiovaticana.va