В останьому випуску "L'Osservatore Romano" згадує про секрети ефективної пастирської діяльності св. Филипа Нері, яка полягала в добровільному прийнятті аскетизму і постійному контакті з Богом. У статті, присвяченній цьому італійському священику, який жив в XVI ст., особлива увага звертається на те, як він прекрасно розумів зв'язок, що існує між "смиренністю" і "почуттям гумору", що і допомагало йому в виконанні пастирських обов'язків. Відзначається, що сьогодні про цей зв'язок пам'ятає не багато людей, тому існує "мало хорошого гумору і багато злості; більше сарказму, ніж здорової іронії". "Дійсно, цей Божий чоловік завжди радів в Господі, в ньому жив Святий Дух, плодом якого є радість (...) Він завжди радів в Господі і тому вважався вчителем істинної радості", - відзначає Ватиканське видання.

Підкреслюється, що св. Филип Нері, маючи синівські відносини з Богом, сам любив, коли його називали "батьком", так як він говорив, "в цьому слові звучить любов". "Це батьківство, яке так відповідає потребам людини, яка є сином в самій глибині свого буття, виражає справжню ідентичність св. Филипа щодо віруючих ", - відзначає видання. Підкреслюється, що його батьківство виражалося в турботі про духовні і матеріальні проблеми віруючих.

Крім того видання звертає увагу на любов св. Филипа до природи і мистецтва: він захоплювався пейзажами, пагорбами і садами Риму, будівлями і костелами, любив музику, спів і скульптуру. "Справжність особистих відносин, яка була плодом його прекрасної людяності, а також аскетичні практики, які він робив, стали (...) методом його євангелізації", - відзначає "L'Osservatore Romano".

За матеріалами radiovaticana.org