Сьогоднішня "L'Osservatore Romano" звертає увагу на те, що у Ватиканській фільмотеці зберігається фільм німецького режисера Фрідріха Вільгельма Мурнау під назвою "Носферату. Симфонія жаху "- один з найперших фільмів жахів, знятий за романом Брема Стокера "Дракула", але зі зміненими іменами персонажів і сюжетом. Відзначається, що страх звичайної людини перед смертю і невідомим завжди "втілювався" у фантастичних творах, якими наповнені стародавні народні легенди, які потім "ожили" на кіноекранах. "Лавкрафт стверджував, що найсильнішим і найдавнішим почуттям людської душі є  страх, а найбільш великим страхом є страх перед невідомим", - відзначає Ватиканське видання. Підкреслюється, що це людське почуття широко використовується в кіноіндустрії, тому що люди готові платити гроші за те, щоб бути переляканими.

Серед багатьох творів, які були представлені публіці, одним з найбільш приваблюючих є образ вампіра, який впливав на художників в різні епохи. "L'Osservatore Romano" згадала про те, що на екрани кінотеатрів вампіри потрапили вже після того, як їм були присвячені численні літературні твори та театральні вистави, які користувалися великим успіхом. Серед них згадується роман "Вампір" Джона Палідори, 1818 р., "Дракула" Брема Стокера, 1897.  У 1896 р. на екрани кінотеатрів вийшла короткометражна стрічка Джорджа Мельєса "Замок диявола", яка стала першою в історії спробою показу фантастичних образів.

Відзначається, що образ вампіра став справжнім  кінохітом завдяки німецькому режисерові Фрідріху Вільгельму Мурнау, який в 1921 р. зняв фільм "Носферату. Симфонія жаху ", копія якого зберігається у Ватикані. "Шедевр німецького експресіонізму, з невеликою кількістю спецефектів зумів викликати страх навіть тоді, коли нічого не було видно ", - підкреслює "L'Osservatore Romano".

За матеріалами radiovaticana.org