Хоча вже минуло понад 25 років від моменту замаху на Папу Івана Павла ІІ на площі св. Петра в Римі, наслідком якого було серйозне поранення Папи, більшість обставин цього варварського акту залишаються невідомими.  Незаперечні докази причетності до цього нелюдяного вчинку спецслужб колишнього Радянського Союзу та держав-членів Варшавського договору до сьогодні не оприлюднені для широкого загалу. Хоча вже доступні документи деяких спецслужб комуністичного блоку, зокрема розсекречені архіви східнонімецької Штазі, говорять про широку дезінформаційну кампанію комуністичних спецслужб після замаху на Івана Павла ІІ та дають непрямі докази причетності КГБ до цього атентату.

Польський Інститут національної пам’яті, інституція, яка досліджує злочини комуністичного режиму, 2006 року розпочав розслідування обставин замаху на Івана Павла ІІ, оскільки те розслідування, яке провела італійська поліція у 80-х роках ХХ століття, так і не дало відповідних результатів.

Цей Інститут отримав свідчення колишнього високопозиціонованого агента таємних служб комуністичної Польщі (його ім’я не розголошують задля його безпеки), яке підтверджує, що ці таємні служби знали про підготовку замаху на Івана Павла ІІ за кілька днів до самого замаху, який стався 13 травня 1981 року. За свідченнями цього агента, він сам особисто повідомив таємними каналами тодішнього агента італійських спецслужб Джузеппе Куччі /Guiseppe Cucchi/ за кілька днів до замаху на Папу про можливість такого перебігу подій. Але італійські спецслужби взагалі не відреагували на це попередження. Слід зауважити, що 2007 року, коли ці факти стали відомі громадськості, тодішній італійський прем’єр Романо Проді не зреагував на польські офіційні запити стосовно розслідування ролі Джузеппе Куччі, який в той час виконував функції шефа Виконкому з питань координації роботи спецслужб Італійської Республіки. Свого часу Джузеппе Куччі  також обіймав високі посади у НАТО.

Як вже зазначено вище, про планований замах на Івана Павла ІІ, який мав бути виконаний турецькою терористичною групою «Сірі вовки», чиїм членом був і сам атентатор Алі Аґджа, військова спецслужба комуністичної Польщі знала за кілька днів до самого замаху.  Розслідування Польського Інституту національної пам’яті довело, що депеша про планований замах на Папу надійшла польським спецслужбам від їхніх агентів з Дамаску. Інформації архівів польської комуністичної розвідки підтвердили цю інформацію. Про планований замах на Івана Павла ІІ був повідомлений також і тодішній шеф польської розвідки Кароль Шеляґ. Як показало розслідування, після замаху на Івана Павла ІІ усі члени польських спецслужб, які були причетні до цієї інформації, були розіслані з Польської Народної Республіки на різні місії в цілому світі.

Надалі розслідування встановило, що неіменований агент польської розвідки 1985 року в Каїрі зустрівся з Джузеппе Куччі, який тоді вже був полковником,  та передав йому всю інформацію про спробу вбивства Івана Павла ІІ. Очевидно, що спецслужби комуністичної Польщі довідалися про цю зустріч, після якої згаданого агента відкликали до Польщі, проти нього провели розслідування і вигнали з польської розвідки. Згодом, 1992 року, після падіння комунізму в Польщі, цей агент надав усю інформацію тодішньому шефові спецслужб Польщі Болєславу Ізидорчику. Але після цього невідомі зловмисники, вдершись до помешкання інформатора, спробували знищити усі можливі носії інформації. На щастя, документація, потрібна для розслідування, була збережена деінде.

На запит поляків Джузеппе Куччі відповів тим, що відмовився давати свідчення про власну причетність до цієї справи, хоча потвердив, що свого часу контактував з полковником польських комуністичних спецслужб у справі замаху на Івана Павла ІІ.

Італійські служби ще й досі чинять постійні перепони, щоб ті, хто розслідує замах на Івана Павла ІІ, не змогли отримати відповідних матеріалів стосовно цієї справи, хоча свого часу італійський парламент теж організував слідчу комісію з цього питання.

Розслідування, яке провадить Польський Інститут національної пам’яті, дотепер незавершене, а отже – все ще триває.

Спеціально для «Католицького Оглядача» Валентін Ніколіч, спеціальний кореспондент хорватської щоденної газети «Večerni list» у Польщі.