Хоча після закінчення війни у Шрі-Ланці минуло два роки, становище жертв військових дій у північній частині острова як і раніше дуже складне.  У такій ситуації б’є на сполох єпископ Томас Савундараньягем.

Ординарій Джафни – єпархії, на території якої тривали найзапекліші битви – відвідав місцеві таборах для біженців. Багато з них розташовані у важкодоступних джунглях. У них проживає більше 100 тисяч людей; у двічі більшій кількості вдалося повернутися на батьківщину, де, однак, як правило, знаходять тільки згарища. Повторне заселення покинутих регіонів ускладнюють міни, розставлені як армією Шрі-Ланки, так  і Тамільськими Тиграми. До цього ще додаються стихійні лиха, наприклад, часті у цих місцях повені. Таким чином, ситуація вимагає допомоги ззовні.

Цейлонський Карітас реалізовує проекти зі створення спеціальних протипаводкових укриттів для населення у затоплюваних районах. У свою чергу, роботи з розмінування здійснюють з 1500 солдатів і волонтерів. Ще один проект Карітасу підтримує вдів, яких дуже багато живе на територіях, охоплених минулою війною. Населення сіл  навколо Джафни становлять переважно жінки, які після повернення на рідну землю мусять самі давати собі раду,  переламуючи традиційні форми культури, які ставлять їх у тінь і в залежність від чоловіків. Спираючись на парафіяльну мережу, Карітас організовує тамільських вдів у групи приблизно по 20 осіб, водночас навчаючи їх жити самостійно, ведення господарства чи ознайомлення із законодавством.

За матеріалами Radio Watykańskie