Собор позначився на моєму житті. До сьогодні на саме лише звучання слова «Собор» в мене сильніше б’ється серце і я почуваюсь зобов’язаним більш ретельно переживати свою віру – стверджує кардинал Джанфранко Равазі. Глава Папської Ради Культури розпочав в день інавгурації Собору навчання у Римі, тому міг в живому режимі спостерігати за його перебігом. Бачив, як Собор перемінює його професорів.

Підсумовуючи подію 50-річної давності, кардинал вирізняє в ньому три основні гілки: aggiornamento і повернення до джерел, тобто рух у двох, на перший погляд суперечних, напрямках: до майбутнього, щоб встигати за кроками світу, який змінюється, і до минулого – до початків християнства, щоб звільнитися від закуреного плаща багатовікової історії.
Другою провідною ниткою Собору був примат Божого Слова. Наслідком такої зміни стало наповнення викладів професорів на студіях кардинала цитатами з Святого Письма.

А третій напрямок Собору – це діалог і конфронтація зі світом. Кардинал Равазі визнає, що деякі культурно-суспільні аналізи вже зістарілись і не відповідають сучасним реаліям. Тим не менше, сама постава Собору, виражена, зокрема, в конституції Gaudium et spes, залишається для нас актуальним взірцем – вважає кардинал.

За матеріалами: radiovaticana.va