Існує безліч історій про Івана Павла II, які засвідчують його святість. Він був святим від початку до кінця, від А до Я. Молитва та відданість Діві Марії були основним джерелом його сили. Якось він сказав: “Мене намагаються зрозуміти ззовні, але мене можна пізнати лише зсередини”. В нещодавно опублікованій книзі “Чому він святий” (“Why He is a Saint”), яку до друку підготувала Комісія у справах канонізації Івана Павла II, висвітлено безліч сторін його особистості. В цій статті ми пропонуємо декілька історій, опублікованих у цій книзі та в інших джерелах.

Повідомлення про те, що 1 травня відбудеться беатифікація засновника Світових Днів Молоді, принесло чимало радості для багатьох людей. Не раз і не двічі Венедикт XVI заохочував молодь наслідувати світло святих: “В історії Церкви маємо приклади святих, які у вірі віднаходили силу долати власні слабкості та труднощі. Вони були знаряддям миру, захисниками справедливості та виступали за те, щоб зробити світ кращим. Ви також, якщо вірите, якщо вмієте своїм життям щоденно засвідчувати вашу віру, станете тим інструментом, який допоможе іншим молодим людям віднайти мету та радість життя, яке відновлюється від зустрічей з Христом” (Послання до СДМ. Мадрид).

Ми віримо, що приклад Івана Павла II допоможе всій молоді світу підготуватися до Світового Дня Молоді в Мадриді.

AMIGO DE SUS AMIGOS – ДРУГ ДЛЯ СВОЇХ ДРУЗІВ

А
Та прихильність, яку він відчував до друзів та приятелів дитинства, жила в ньому впродовж багатьох років. Він зустрічався з ними, щоб разом поїсти чи кудись поїхати, він завжди їм писав. Не раз, вже будучи Папою, віднаходив втрачений зв’язок з тими, з ким свого часу втратив.

Ось, наприклад, що трапилось з єврейським інженером Jerzy Kluger, з яким вони колись товаришували у Вадовіце. Іван Павло II загубив зв’язок з Jerzy через трагічні події Другої Світової Війни та через депортацію євреїв у нацистські концтабори. Після того, як його обрали Понтифіком, двоє друзів віднайшлися та часто зустрічалися у Ватикані чи в Castel Gandolfo аж до смерті Папи.

Також можна навести безліч прикладів його прихильного ставлення до персоналу Римської Курії. Часто він їх вітав з Днем ангела чи з річницею священичих або єпископських свячень. В останній день свого життя він забажав попрощатися не лише з найвищими особами Ватикану, але і з Франко, який дбав про його помешкання, а також з Артуром, його фотографом, з яким вони разом провели багато років.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 20-27.

БАГАТОГРАННІСТЬ ОСОБИ ПОНТИФІКА ЧАСТО ПРОЯВЛЯЛОСЬ В ЙОГО ВЕСЕЛІЙ ВДАЧІ

Б
Якось одну дорогу для Понтифіка людину запитали, що його найбільше вражає в Папі, на що той відповів – його весела вдача“. Може здатися, що хороший настрій є лише певною частиною поведінки людини. Але, на мою думку, це постійний стан у житті святих. У 80 років він мав таку ж хорошу вдачу, які і за молодості… такий оптимізм походить від переконання в тому, що він був створений Богом і створений для Нього”.

Іван Павло ІІ був змушений ходити з паличкою. Він швидко та спокійно прийняв свій новий стан, і вже в переддень СДМ (Маніла, 1995 р.) продемонстрував своє вміння крутити нею, наче іграшкою, перед мільйонами молодих людей. В його житті не бракувало моментів, коли він з гумором применшував роль багатьох предметів. В 1998 році в одній із своїх промов він сказав: “Хочу вас всіх запитати: чому Папа має паличку?.. Думав, що ви скажете: Тому що він старий! Але ви дали вірну відповідь: бо він пастух! Пастухові потрібна паличка для опори, але він її також використовує, щоб підтримувати порядок в отарі”.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 129.

ВПЕВНЕНІСТЬ У ТАЇНСТВІ ПРИМИРЕННЯ

В

Кожного року в Страсну п’ятницю Іван Павло ІІ сповідав у Базиліці св. Петра. Нижче ми подаємо історію, яка показує пошану Івана Павла ІІ до цього Таїнства.

Священик з Нью-Йорка хотів помолитися в одній із парафіяльних церков Рима і при вході до церкви побачив жебрака. Хвилину він на нього дивився, а потім зрозумів, що знає цього чоловіка. Це був його приятель з семінарії, якому уділили ієрейські свячення того ж дня, що й йому. Священик представився жебракові та вислухав його історію – як той втратив віру та покликання. Священик був глибоко вражений.

Наступного дня цей американський отець мав нагоду зустрітися з Папою. Коли прийшла його черга, він попросив Святішого отця молитися за свого приятеля і коротко переповів його історію.

Через день священик отримав запрошення від Ватикану на вечерю з Папою. В запрошенні також вказувалось, що він повинен прийти з жебраком тієї парафії. Священик повернувся до церкви і передав своєму приятелю бажання Папи. Коли той погодився, священик привів його до помешкання, де тимчасово проживав, щоб той міг вмитися і переодягнутися в чистий одяг.

Після вечері Понтифік попросив священика залишити їх наодинці, а жебрака – вислухати його сповідь. Здивований чоловік відповів, що вже не є священиком, на що Папа мовив: “Кого один раз висвятили, значить він є священиком повіки”. “Але ж я знаходжуся за межами повноважень мого сану”, – продовжував наполягати жебрак. “Я є єпископом Риму, я про це подбаю”, – відповів Папа.

Чоловік вислухав сповідь Святішого Отця та попросив, щоб Папа також висповідав і його. Після Сповіді він гірко плакав. Врешті Папа запитав, на якій парафії він просив милостиню та призначив його помічником пароха у справах допомоги жебракам на цій же парафії.
Джерело: ACI Prensa (CNA Catholic News Agency). Ви також можете прочитати цю історію у книзі Why He is a Saint. – С. 41

ГОТОВНІСТЬ СПОВНА ВІДДАТИСЬ БОЖОМУ МИЛОСЕРДЮ

Г
Серед тисяч відданих Богові жінок і чоловіків, яких Іван Павло ІІ підніс на вівтар Божої слави він найбільше цінував польську монахиню Faustina Kowalska (1905 – 1938), яка була апостолом Божого Милосердя.

В серпні 2002 року в Лагєвніках, де жила і померла сестра Faustina, Іван Павло ІІ віддав світ Божому Милосердю та безмежній довірі до Милосердного Бога. “Сьогодні світ дуже сильно потребує Божого Милосердя! Там, де керує ненависть та жага помсти, де війни спричиняють біль та смерть невинних, існує велика потреба благодаті милосердя, щоб заспокоїти розум та серця, щоб дозволити миру поширюватись світом. Там, де немає поваги до людського життя та гідності виникає потреба милосердної Божої любові, світло якої засвідчує невимовну цінність кожної людини. Саме тому в цьому храмі я хочу урочисто посвятити світ Божому Милосердю”.

Іван Павло ІІ помер 2 квітня 2005 року о 21.37, коли закінчувалась субота, а розпочинався восьмий день після Воскресіння Господнього, розпочиналася неділя Божого Милосердя.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 158.

ДОБРЕ СЕРЦЕ ПОНТИФІКА БЕЗПЕРЕСТАНКУ ВЧИЛОСЯ У ХВОРИХ ТА ЗНЕДОЛЕНИХ

Д
У 1979 році, під час своєї першої подорожі в ролі Папи до Мексики, Іван Павло II відвідав одну із церков, де було багато людей з особливими потребами та хворих. Особа, яка його супроводжувала розповідає: “Папа перед кожним зупинявся. В мене склалося враження, що він перед кожним кланявся. Він нахилявся до них, намагався зрозуміти, що вони говорили, а потім гладив кожного по голові”. Організатори швидко зрозуміли, що під час таких візитів в церкві не повинно бути більше, ніж 30 хворих чи знедолених, оскільки, якщо Папа буде з кожним вітатися, то не зможе взяти участі у наступних зустрічах.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 110.

ЕНЕРГІЯ, СИЛА ТА ВІРА

Е
Коли оточення Папи наполягало, щоб він трохи сповільнив темпи своєї праці, зменшив кількість подорожей та більше відпочивав, Понтифік завжди відповідав: “Я відпочиватиму у Вічному Блаженстві” Протягом свого останнього тижня життя, коли один із кардиналів просив його не виснажувати себе, Папа відповів: “Якщо Ісус не зійшов з хреста, чому я повинен це робити?”

Усвідомлюючи обмеженість відведеного для нього часу, Папа хотів якнайповніше його використати. В останні роки свого життя Іван Павло ІІ сказав: “Я все більше і більше усвідомлюю, що наближається той момент, коли мені доведеться стати перед Господом. Дар життя є занадто цінним, щоб від нього втомлюватись”.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 131.

ЄДИНІСТЬ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ

Є
Іван Павло ІІ – перший Папа, який був поляком і походив з комуністичної країни. З 1989 року розпад комунізму відбувався здебільшого мирним шляхом, але багато вважають, що це стало можливим саме завдяки Івану Павлу ІІ. Якось один компетентний політичний експерт сказав: “Багато хто вніс в цей процес свою частку: і американський президент Рейган, і британський прем’єр-міністр Маргарет Тетчер, і французький президент Франсуа Міттеран, але участь Святішого Отця була необхідною, щоб завершити цей процес” Російський президент Михайло Горбачов відкрито це визнав, коли сказав: “Не я, а Іван Павло ІІ поставив крапку в комунізмі”.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 104.

ЗВУЧИТЬ В ЙОГО СЕРЦІ ПОКОРА І ВДЯЧНІСТЬ

З
В 1991 році, саме на 10 річницю замаху на життя, Іван Павло ІІ вирушив до Фатіми, щоб виразити свою вдячність Діві Марії. Під час привітань один із присутніх вигукнув: “Святий Отче, з Днем народження!” Кортеж Папи продовжив рухатись вперед, але пізніше Папа підійшов до цього чоловіка і сказав: “Ти справді маєш рацію: перше життя я отримав, а друге мені подарували 10 років тому”. З цього часу кожного 13 травня по обіді, в годину замаху він служив у своїй каплиці подячну Святу Літургію.
Джерело: Why He is a Saint. Slawomir Oder. – С. 94

ІНСТРУМЕНТ В БОЖИХ РУКАХ

І
Він завжди вважав себе інструментом в Господніх руках, Його слугою. Якось Іван Павло ІІ сказав: “Моє покликання є загадкою навіть для мене. Як ми можемо пояснити дороги Господні? Та все в певні моменти мого життя я чітко розумів, що Христос мені говорив те саме, що і тисячам переді мною – “Йди за Мною!” Я розумів, що те, що відчував у серці не було ні людським голосом, ні моєю вигадкою. Христос кликав мене служити Йому священиком”.

Ієрейські свячення були ключовим моментом в житті Кароля Войтили. Якось він до себе мовив: “Ніщо для мене не є головнішим, і ніщо мені не приносить більшої радості, ніж щоденна Свята Літургія та служіння Божому люду в Церкві. І так продовжує бути від того дня, коли мене висвятили. І ніщо не може цього змінити, навіть мої свячення на Папу”.
Джерело: Why He is a Saint by Slawomir Oder Por qué es santo. Slawomir Oder. – С. 32, 40.

КАРОЛЬ ВОЙТИЛА ЗБЛИЗЬКА

К
“Кароль Войтила був таким, яким його бачили люди: повна любові особі, християнин, який дивився поза себе. Його особиста неповторність здебільшого виражалася у стосунках з Богом, саме тому його духовність приваблювала і притягувала до себе інших. Ні в стражданнях, ані в радощах в нього не було необґрунтованих стосунків з Богом. Бути з Богом було його найбільшою пристрастю, найвищим пріоритетом, але водночас і найтиповішою річчю. Господь не є моральним кодексом, але є Особою, з Якою ми можемо особисто спілкуватися, навіть при необхідності можемо сказати: “Деколи я Тебе не розумію!” (За словами Joaquín Navarro-Valls, колишнього речника Івана Павла ІІ).
Джерело: Joaquín Navarro-Valls. Recuerdos y reflexiones

ЛЬОЛЕКУ НАВІТЬ ВДАЛОСЯ НАВЕРНУТИ БОСІВ МАФІЇ

Л

В дитинстві друзі кликали його Льолік, а згодом його так почали називати ще й батьки та інші близькі особи.

Хто сказав, що Льолік не зможе стати Папою і що через нього не навернеться стільки людей? 14 листопада 2002 року Іван Павло ІІ відвідав парламент Італії, що було першим таким візитом Голови Католицької Церкви за останніх 150 років. Його промова, в якій йшлося про міжнародний тероризм та глобалізацію, була настільки промовистою, що італійський мафіозі Benedetto Marciante, вбивця, ватажок злочинної організації Cosa Nostra після того, як почув її по телебаченню, здався римській міліції.
Джерело: Aciprensa

МОЛОДЬ ЗАВЖДИ ЖИЛА В ЙОГО СЕРЦІ

М
Любов до молоді підштовхнула його заснувати в 1985 році Світовий День Молоді. Під час 19 СДМ мільйони молодих людей з усього світу мали нагоду зібратися разом.

“Що таке юність?” – якось запитав Іван Павло ІІ в одному з інтерв’ю. “Це не лише період життя, який відповідає певним рокам, але це час, який Боже Провидіння дало кожній людині, щоб шукати відповіді на основні запитання, так як це робив багатий юнак з Євангелія. Шукати не лише значення життя, але конкретний план, щоб почати будувати це життя. Молодь має неймовірний потенціал добра та творчих можливостей. Ніхто не вигадував Світових Днів Молоді, бо саме молодь їх створила. І це неправда, що Папа збирає молодь з одного кінця планети на іншому. Вони самі до нього йдуть”.
Джерело: John Paul II, Crossing the Threshold of Hope. С. 131

Read his World Youth Day messages.

НЕПОМІТНІ УМЕРТВЛЕННЯ

Н
“Своїм прикладом він нас навчав, що краще страждати з Богом, ніж бути щасливим без Нього. Дуже часто в щоденному житті Іван Павло ІІ використовував найменшу можливість, щоб принести малі чи великі жертви – відмовився спати в приготовленому для нього ліжку під час однієї із довгих подорожей літаком, під час інших намагався спати на сидінні або їв менше з явною байдужістю до їжі. Метою такого аскетизму Папи було досконале єднання з Христом та абсолютна відкритість і готовність прислухатися до внутрішнього заклику Господа” (за словами Joaquín Navarro-Valls, колишнього речника Івана Павла ІІ).
Джерело: Joaquín Navarro-Valls. Recuerdos y reflexiones

ОRACIÓN COMO MOTOR DE LA EXISTENCIA (МОЛИТВА – РУШІЙНА СИЛА ІСНУВАННЯ)

О
“Одного разу, коли Папа думав, що знаходиться сам в капличці, він почав співати, споглядаючи кивот. Він співав не Літургію, а польські пісні. Мені спали на думку слова св. Августина: “співати – це двічі молитись”. Особисто мені видавалося, що в ньому одночасно можна було розгледіти інтелектуальне багатство богослова та безпосередню невинність дитини”.
Джерело: Joaquín Navarro-Valls. Recuerdos y reflexiones

ПЕРШІ СЛОВА ПОНТИФІКА – “НЕ БІЙТЕСЯ!”

П
“Не бійтеся!” – такими були перші слова Івана Павла ІІ, звернені до всього світу з площі св. Петра, які він виголосив під час своєї інавгурації 22 жовтня 1978 року. Ці слова, наче мелодія, впліталися в його служіння як Христового Намісника (до смерті в 2005 році).

Не бійтеся відчинити двері Христу! Ці слова, мабуть, найбільше заохочують і є найбільш революційними в сучасному світі, який розривається між стражданнями та страхами перед потворами, яких він сам і витворив: війни, культура смерті, втрата людської гідності, тощо.

ПРОЩАЙТЕ ТА ПРОСІТЬ ПРОЩЕННЯ

Р
12 березня 2000 року Іван Павло ІІ попросив прощення за людські помилки, зроблені в історії Католицької Церкви. Він говорив про Хрестові походи, про інквізицію, дискримінацію щодо жінок та етнічних груп.

Моментом великого прощення була його зустріч у в’язниці з Алі Агджою, який намагався вбити Понтифіка, хоча Папа завжди говорив, що пробачив йому ще тієї першої хвилини.

СЛОВА БЕНЕДИКТА XVI ПРО ІВАНА ПАВЛА ІІ

С
Іван Павло ІІ був священиком до кінця, коли віддав своє життя Господу за свою отару та все людство щоденному житті Церкві та стражданнях, особливо в останні місяці свого життя. В перші роки понтифікату, будучи молодим та сповненим енергії, Святіший Отець подорожував до всіх кінців планети, куди його скеровував Христос. З часом він все більше ставав сопричасником Христових страждань. І в цьому сопричасті страждань з Господом він невтомно та з новою силою проповідував Євангеліє, таємницю тієї любові, яка йде до самого кінця. (пор. Ів. 13, 1).

Було очевидним, що уроки Папи про страждання далеко не обмежувались словами. Своїми діями він підтверджував свої слова: “Пожертвувавши себе за нас усіх, Христос надав нового значення стражданням, відкриваючи новий вимір, новий закон – закон любові… Саме таке страждання спалює і поглинає зло полум’ям любові”.

Джерело: sdm.dyvensvit.org