"Військовою енциклікою" Івана Павла II називає на шпальтах п'ятничного видання "L'Osservatore Romano" італійський польовий ординарій Архиєпископ Вінченцо Пелві численні виступи Папи для солдатів.

У статті під назвою "Іван Павло II і війна" святитель стверджує, що Папі "було добре відомо, що в суспільстві відбуваються тенденції проти військових витрат, розвитку армії, закриття арсеналів і ревізії міжнародних організацій".
Тому – додає Архиєпископ Пелві – "він зумів в Хіросімі (1981), Організації Об'єднаних Націй (1982) і Римі (1983) висловитися дуже чітко щодо скорочення ядерної зброї, як обгрунтованого… вибору остаточного роззброєння, а також захисту прав людини, основного добробуту людини, вважаючи це  привілейованою дорогою до забезпечення миру і боротьби за справедливість без насилля".

"Хоча він вважав війну, виправданою тільки як крайній захід, завжди прагнув доручити повернення міжнародного порядку ООН, щоб будь-яка суперечка була вирішена колективно і без пролиття крові", – розповідає італійський прелат.

Він наголошує, що "Папа вважав обов'язком зупинити агресора навіть за допомогою війська, щоб захистити загальне спільне добро і права людини".  Архиєпископ Пелві стверджує, що "справжнім злочином проти людства для Івана Павла II був тероризм", а боротьба з ним"не могла обмежуватися репресіями та кримінальними справами, але мали б бути відображені у політичній та педагогічній площині".

За кілька днів до беатифікації Папи хтось згадав, що Іван Павло II не любив військових привітань в аеропорту, почесної варти і гарматних залпів. Участь у таких церемоніях він вважав сумним обов'язком.

За матеріалами: ekai.pl