П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

Гендерна революція

Польському населенню вже не перший рік полощуть мізки, це стосується різних сфер, але найбільше – сфери людської сексуальності. Центральні ЗМІ та ліві політики переконують нас, що в сексі дозволено все, що до нього незастосовні жодні моральні норми (можливо, за винятком двох: заборони на педофілію і насильство). Зате початок інтенсивного сексуального життя в 13 років, гомосексуалізм, інцест, усиновлення дітей геями, радикальний проміскуїтет – це, на їхню думку, абсолютно нормальні (оскільки, наприклад, тварини займаються тим самим) або навіть бажані речі (оскільки «геї краще виховують дітей», як недавно писав на своїй обкладинці один тижневик).

 

Цьому масованого наступу нісенітниць треба надати рішучу відсіч, а щоб вона була ефективною, треба розібратися, як вони влаштовані.

 

Неоціненну допомогу в цьому може надати нова книга Габріель Кубі (Gabriele Kuby) «Глобальна сексуальна революція, знищення свободи заради свободи» («Die globale sexuelle Revolution. Zerstörung der Freiheit im Namen der Freiheit»). Автор, провідний німецький соціолог, католичка, яку високо цінував і підтримував Папа Бенедикт XVI, демонструє, що напір пропаганди, з яким ми зіткнулися, – це не справа випадку і не хвилинна мода, а частина глобального плану, елемент світової стратегії, яка націлена на докорінну переробку людини і суспільства за допомогою фундаментальної зміни розуміння людської сексуальності.

 

Перемінити людину

 

Сексуальна революція як нова культурна революція, яка по своєму ефекту повинна перевершити революцію французьку і жовтневу разом узяті, покликана кардинально змінити людину або, скоріше, знищити її. Ця революція робиться руками людей, схожих на колишніх революціонерів, тобто – найбільш рішучих і агресивних атеїстів. У неї є своя ідеологія гендеру, що базується на тезі, що стать людини і її сексуальні уподобання обумовлені культурними, а не біологічними чинниками, і тому можуть вільно формуватися і вибиратися. Ми не народжуємося жінками та чоловіками, а ними робить нас суспільство. Однак ми можемо бути сформовані інакше (або самі «сформувати» себе) і стати геями, лесбіянками, бісексуалами, транссексуалами, садомазохістами і т.п. Адже, згідно з гендерною ідеологією, це рівноправні «статеві категорії», настільки ж нормативні, як чоловічий і жіночий. Для безлічі сучасних атеїстів наведені тези – це аж ніяк не інтелектуальні аберації, а сама суть їх життєвого кредо. Вони будують на цьому своє життя і хочуть змусити все людство наслідувати їхній приклад. Їхні духовні отці, радянські більшовики, намагалися нав'язати світу ідеологію комунізму, а вони просувають ідеологію гендерну.

 

З більшовиками в них багато спільного: не тільки атеїзм, ідеологічний фанатизм, свідома глухота до аргументів, що підриває основи їхньої віри, але також інтелектуальна неохайність, антинауковість, зрівнювання людини з твариною, неймовірне презирство до людської гідності, використання різного насильства і бажання помістити всіх оточуючих в межі своєї ідеології – незалежно від того, скільки буде при цьому потоптано фундаментальних людських прав або скількох би жертв це коштувало.

 

Наступ зверху

 

Гендерних революціонерів можна назвати необільшовиками, відмінності полягають лише в методах дій. Оскільки збройна жовтнева революція, що виходила знизу, не виправдала всіх сподівань, які на неї покладали, вони дотримуються порад італійського марксиста Антоніо Грамші (Antonio Gramsci) і намагаються провести революцію згори. Використовуючи тактику партизанської війни Мао, вони наступають на офіційні інститути, щоб зайняти ключові пости в ЗМІ, політиці, судових органах, державних і міжнародних структурах.

 

Здійснивши цей маневр, вони можуть використовувати їх як інструменти проведення революції в індивідуальній і суспільній свідомості, перетворення цієї свідомості з нормальної в «гендерну», щоб мати над ним контроль, а завдяки цьому отримати повну політичну, правову і фінансову владу. Тоді вони зможуть здійснити всі свої задуми, закувати суспільство в кайдани ідеології і безперешкодно переслідувати своїх противників. І тоді ті, хто ще недавно вимагав толерантності, самі стануть найбільш нетерпимими людьми, які будуть готові кидати інших у в'язницю за найменший прояв критики або незгоди. Усе це відбувається за підтримки фінансових і політичних центрів, з використанням гігантських коштів і за ретельно розробленим планом, який втілюється в життя у всіх нових державах.

 

Атеїзація як допомога сексуалізації

 

Гендерні активісти вже домоглися на цьому терені помітних успіхів. Вони підпорядкували собі ЗМІ і уряди багатьох країн, а насамперед такі організації, як ЄС і ООН. Тому Брюссель і Нью-Йорк намагаються нав'язати нам гендерну ідеологію, як колись Москва нав'язувала нам комуністичні ідеали. Вони використовують лише інші методи тиску: не військові, а медійні, фінансові та політичні. Цим міжнародні організації йдуть проти своєї суті: замість того, щоб служити товариствам, які обрали їх і наділили владою, вони служать інтересам радикальних сексуальних меншин, деградуючи до ролі рупора їхньої пропаганди або знаряддя насильства.

 

Вони беззаконно витрачають гроші платників податків на популяризацію згубної лівацької ідеології, порушують фундаментальні права людини, як, наприклад, право на свободу совісті, на виховання власних дітей, збереження і розвиток власної культури. При цьому відбуваються явні злочини та зловживання владою: нав'язувати християнам за їхні податки гендерну ідеологію – це все одно що змушувати ізраїльтян на гроші Кнесету перейти в іслам.

 

Загроза нависла над усім суспільством, а насамперед – над дітьми та молоддю. Більшовики хотіли провести революцію, захопивши економіку, а нинішні гендер-активісти намагаються втілити в життя свої цілі, «привласнюючи» собі юне покоління. При цьому вони перешкоджають передачі молоді (які заважають їхній діяльності і тому настільки їм ненависних) релігійних, подружніх і сімейних цінностей. Гендер-активісти хочуть панувати над умами молодого покоління та ізолювати їх від упливу сім'ї та Церкви. Базисом їхніх ініціатив є теза ідеолога пансексуалізму і учня Фрейда Вільгельма Райха (Wilhelm Reich), який радив не боротися з Церквою безпосередньо, а поширювати сексуальну освіту серед молоді, тоді все інше прийде саме. Це диявольськи дієва рада: атеїзація за допомогою деморалізації, тобто, насамперед, сексуалізації.

 

Сексуально збуджена молодь, яка перетворюється в секс-маніяків і шукає в основному (або виключно) задоволення на рівні фізіологічних задоволень, нездатна до духовного життя, релігійності, подружньої вірності та сімейного життя. На місце зруйнованих основ громадської структури і фундаменту культури прийдуть не нові методи соціальної інженерії, як стверджують ідеологи гендеру, а хаос, розкладання і крах цілих цивілізацій.

 

Як показали дослідження британського антрополога Джозефа Анвина (JD Unwin), порядок у сексуальній сфері надзвичайно важливий як для життя окремої людини, так і всього суспільства. Тому умовою для розвитку цивілізації є розумне управління сексуальною сферою і контроль над пожадливістю. Тому ті цивілізації, в яких підтримувалися основні норми, розцвітали, а ті, де панувала сексуальна вседозволеність, зазнавали краху. Умова для існування високої культури – це високий рівень моралі. Тому найбільш творчою і значною мірою зразковою культурою для всього світу є культура християнська, яка спирається на вірний, моногамний шлюб.

 

Виродженці та безумці

 

Велика заслуга соціолога Габріель Кубі полягає в тому, що вона розкрила деталі катастрофічної небезпеки, що зародилася в лоні нашої цивілізації. З'ясовується, що сучасна сексуальна революція і гендерна ідеологія закорінена, зокрема, на мальтузіанство, євгеніку, марксизм, більшовизм і лівацький фемінізм. Прихильники гендерної ідеології невипадково поміщають на свої прапори гасла сексуальної розбещеності, яку після революції спробували впровадити в життя більшовики, згодом швидко від неї відмовилися, – коли побачили, що вона руйнівна навіть для їхнього світу. Навіть більше, головні активісти сексуальної революції – це люди,  які самі мають серйозні відхилення і здійснювали тяжкі злочини, також на сексуальному ґрунті. Такий приклад представляє Альфред Кінсі (Alfred Kinsey), котрий фальсифікував наукові дані та ґвалтував «у наукових цілях» дітей і навіть немовлят, піддаючи останніх сексуальному стимулюванню. Цей збоченець хвалився, наприклад, що йому вдалося викликати в одинадцятимісячного немовляти 14 оргазмів за 38 хвилин.

 

Ідеологічні лідери гендер-руху, такі, як, наприклад, Джудіт Батлер (Judith Butler), плутаються і суперечать один одному у висловлюваннях. З одного боку, вони заявляють, що «не існує чоловіків і жінок, стать – це фантазія», а з іншого – борються за права жінок (яких нібито не існує) або стверджують, що гомосексуальну орієнтацію змінити не можна, хоча в сексуальності все начебто гнучко і умовно.

 

Очевидні програмні нестиковки не заважають представникам гендерної ідеології займати домінуючу позицію в ООН і ЄС і з їхньою допомогою проводити в життя наступні етапи сексуальної революції, керуючись «тактикою салямі». У їхньому розпорядженні є маса власних інститутів, послужливі ЗМІ та величезні кошти найбагатших спонсорів. Грошима їх обсипає, наприклад, керівництво США (особливо демократи) і мультимільярдер, типу Рокфеллера, Гейтса, Сороса, Баффета, Блумберга і Тернера. Вони підтримують такі ініціативи, вважаючи, що гендерна ідеологія, з її руйнуванням сім'ї та абортами, сприятиме зменшенню світового населення, «надлишок» якого супербагачі вважають основним «злом» і загрозою своєму статусу. Принцип простий: що більше сексу, то менше дітей. У Європі ще ніколи не було стільки сексу, а одночасно – так мало дітей. Чомусь у публічному будинку (на який стали схожими зараз деякі європейські країни) дітям місця немає.

 

(«Polonia Christiana», Польща)
Даріуш Око (Dariusz Oko)


Даріуш Око – священик, філософ, теолог і публіцист, захистив дисертацію в Папському Григоріанському університеті Риму.

 

За матеріалами www.inosmi.ru